Друзі, цікаво, що ви думаєте з цього приводу. Видавництво Старого Лева продало російському видавництву «Манн, Іванов, Фербер» права на публікацію дитячих книжок від майстерні «Аґрафка». Мова про дві серії — про слух «Я так чую» і зір «Я так бачу».

Довкола ситуації одразу розгорівся скандал, який розділив суспільство на два табори. В одному українським авторам і видавцям закидають співпрацю з країною-агресором. Інші кажуть, що це перемога і вчинок Видавництва називають культурною експансією.

Перш, ніж сказати: це співпраця з ворогом і бізнес на крові чи включення українського продукту в російський інформаційний простір, пропонуємо коротко ознайомитися з ситуацією. Отож, розберімо по пунктах, що трапилося.

З чого все почалося?

Скандал вирує вже тиждень і, схоже, не думає вщухати. А все почалося з допису книжкового дизайнера Іллі Стронґовського. 20 листопада на своїй сторінці у фейсбуці він гостро відреагував на повідомлення бренд-менеджерки книгарні «Якабу» Катерини Аврамчук про вихід цих книжок.

«Мотивуйте появу книжок російською в Росії, а отже і безперечного продажу цих імпортованих видань в Україні (насправді ні — згідно з угодою реалізація книг творчої майстерні «Аґрафка» російською мовою заборонена на території України. – По той бік новин). А то тут у нас війна роками, тисячі вбитих, території загарбані, а зробила все це держава, де ваші книжки видали і цими грошима вам за права заплатили. Нічого не муляє?» http://bit.ly/37GwZ4o

Чому такий розголос?

Аби на місці ВИдавництва Старого Лева було одне з багатьох інших видавництв на українському ринку, ніхто б, мабуть, і не помітив, що сталося. Або спустили б усе на гальмах. Однах це провідне видавництво з чіткою проукраїнською репутацією (принаймні дотепер). Серед їхніх прихильників багато інтелектуалів з активною громадянською позицією. А до своїх, як то часто буває, вимоги суворіші.

Офіційна позиція

1. У ВСЛ повідомили, що їм важливо показувати, що український культурний продукт — самодостатній і конкурентоздатний на всіх ринках. «У російському інформаційному колі насаджені стереотипи про Україну меншовартісну, недолугу, ні на що не здатну. А тут видання української книги, яка перемогла на багатьох конкурсах у світі, видана багатьма мовами, як свідчення того, що українська книжка крута» http://bit.ly/2XPXtMr

2. Художник Андрій Лесів зі студії «Аґрафка» розповів, що гонорар вони перерахували у фонд «Повернися живим», а видання книжок розглядають як «культурну експансію». «Наш гонорар за продаж ліцензії переказаний на рахунки Повернись живим, про що що ми не маємо звички оголошувати публічно. Видання наших книг розглядаємо як культурну експансію у вороже культурне середовище»

Зрада була. Але вже немає. Посольство України у Великій Британії та Північній Ірландії звернуло увагу, що британський тижневик TheEconomist опублікував на ютубі відеоролик, у якому мапа України зображена без Криму http://bit.ly/37x2NIR

Про це співробітники посольства написали в Тwitter, завбачливо тегнувши видання. «TheEconomist, ми дуже сподіваємося, що таке надійне і всесвітньо відоме медіа змінить свою мапу належним чином. #crimeaisukraine», — звернулися дипломати до журналістів з проханням виправити помилку.

Цікаво, що з подібним проханням посольство також звернулося й зі своєї сторінки в фейсбуці http://bit.ly/2OiKnnX От тільки тегнули вони чомусь іншу сторінку з ідентичною назвою http://bit.ly/2XIT0er Тоді як офіційна ось ця http://bit.ly/2KLqhAk
Фейсбук маркує підтверджені сторінки спеціальними “пташками” біля назви.

Хай там як, видання таки почуло заклики. Ми перевірили канал TheEconomist на ютубі — цього відео вже немає http://bit.ly/2Ojas6h Немає його і на сторінці фейсбук http://bit.ly/2OcGVuK

Добре, що помилку видалили. Але ще краще було б, аби журналісти не замітали сліди, а просто відредагували мапу і дали спростування.

До речі, якщо судити за прінтскріном, яке поширило українське посольство, то наші дипломати мають російськомовний інтерфейс на ютубі. Авжеж, їхнє право, але все ж таки держслужбовці…

Це не перший випадок, коли мапу України каструють. Минулого року телеканал СТБ продемонстрував у етері Україну без Криму http://bit.ly/2QHoJey Нещодавно цієї ж помилки припустилися в Monobank http://bit.ly/35s5WYL

Ви чули? Ну ви це чули? Обережно, інформація маніпулятивна, але розігнали її як правду: українці в лідерах серед антисемітів Європи. Десятки українських медіа, серед яких навіть Українська правда, Радіо Свобода, Дзеркало тижня та інші. Ні, наші медіа не придумали цю новину. Вони її передрукували із «поважного джерела». А джерело таких заяв — інформаційне агентство The Associated Press http://bit.ly/2OxA0va (так, за останні кілька тижнів ми уже ловили агенцію на поширенні маніпулятивної інформації).

Отож, ми проаналізували не публікацію The Associated Press, а першоджерело — дослідження Антидифамаційної ліги, на яке посилається іноземне і українські видання http://bit.ly/2XG9vYz.

Що не так у твердженні «Результати опитування виявили, що антисемітські настрої найбільш поширені в Польщі. З 37% у 2015 році вони виросли до 48% у 2019-му. Та в Україні, де зростання було ще інтенсивнішим — до 46% з 32% у 2016 році» і чому таким результатам не варто довіряти і сприймати як істину.

Ще не так?

1. Дослідження — не репрезентативне. Цьогоріч оприлюднені результати опитувань лише у вісімнадцяти країнах загалом. З них усього 14 — європейські. Можливо пізніше дані будуть оновлюватися, але поки що ситуація саме така. Попри це ЗМІ роблять гучну заяву, що українці — одні з лідерів серед антисемітів у Європі. Ми переконані, що не можна робити такі висновки, коли опитано далеко не всі європейські країни http://bit.ly/34eSWpa

2. Сумнівна методологія дослідження. Випадковим чином опитали 500 людей (іноді — трохи більше). В деяких країнах опитування телефонне, в деяких — особисте. Якщо опитування телефонне, респондентів система обирає випадково! Тобто, вибірка нерепрезентативна http://bit.ly/35rNhfs Попри це, дослідники з Антидифамаційної ліги заявляють про похибку в 4,4% з довірчою ймовірністю 95% http://bit.ly/34eSWpa

3. Дуже висока волатильність (мінливість). Показники Польщі з 2015-го та України з 2016-го дуже різко змінилися. Зазвичай настрої мас у подібних «вічних» питаннях різко не змінюються. Отже, така волатильність показників є непрямим свідченням, що методика дослідження ненадійна.

4. Лінгвіст, філософ та соціальний активіст Ноам Хомський охарактеризував Антидифамаційну лігу як таку, що представляє будь-яку опозицію ізраїльським інтересам як антисемітизм http://bit.ly/2OwtPYi

5. І найголовніше — ось тут дослідження Міністерства Ізраїлю у зв’язках з діаспорою, яке щороку звітує про прояви антисемітизму в світі http://bit.ly/37q8Vmi Щодо України: за даними 2018 року, ми продовжуємо очолювати кількість антисемітських інцидентів на просторі колишнього СРСР. АЛЕ! у 2018 році можна зазначити, що, на відміну від попередніх років, інцидентів НЕ спостерігалося.
Більше того, державні органи влади, зокрема представники центральних органів влади публічно засуджували явище антисемітизму. Також у 2018 році спостерігалося помітне зменшення явищ вандалізму щодо місць поховання євреїв, а деякі жертви кладовищ та поховань жертв Голокосту були вчинені шукачами скарбів.
Однак, загрози євреям значно збільшились, і це відобразилось у розповсюдженні графіті-адрес із закликом до насилля. Загалом, ні в 2017 р., ні в 2018 р. в Україні не було зафіксовано жодного випадку фізичного насилля на грунті антисемітизму http://bit.ly/2Oy0E7j На переконання голови Асоціації єврейських організацій України Йосифа Зісельса, половина проявів антисемітизму в Україні, є штучними та насадженими з-за кордону http://bit.ly/33bUZZV

До речі, це не вперше The Associated Press кидає тінь на репутацію України. Минулого тижня агентство розповсюдило фейк, мовляв, у Києві назвали вулиці іменами нацистських колаборантів http://bit.ly/348ivby
А 9 листопада Дзеркалі тижня опублікувало соціологічне дослідження громадської думки на територіях, непідконтрольних Україні. От тільки провела його компанія, яку неодноразово ловили на маніпулюванні результатами соцопитувань http://bit.ly/2D7gosz

P.S. Більшість медіа, які поширювали новину про антисемітизм, вказували джерело як “АнтидЕфамаційна ліга”. Насправді, в Україні англомовний термін “defamation” має чіткий переклад “дифамація”, відповідно антидИфамаційна ліга (саме так і вказано в друкованих джерелах, а не у вікіпедії).

Пам’ятаєте страшилку про чорних трансплантологів? Ну оце все “викрадають на органи посеред вулиці і бла-бла-бла”? Так от, десятки медіа поширили перекручену або відверто брехливу інформацію про незаконну пересадку чи продаж органів в Україні. Що трапилося і в чому винна поліція — розповідаємо далі.

Що сталося?

Усе почалося зі статті на сайті «Информатор», у якій йшлося про те, що правоохоронці нібито накрили медклініку, яка торгувала людськими органами на чорному ринку. В будівлі, мовляв, знаходилися ємності з рідким азотом, які були підписані як «нирки» і «серце». Редактор стверджує, що це пряма мова працівника поліції. Однак жодного прізвища не називає http://bit.ly/340xCDL

Сенсаційну новину підхопили десятки ЗМІ зі «всепропащими» заголовками. Нижче всіх опустився канал ICTV, в етері якого журналістка застрашливим голосом каже, що людей «крадуть просто посеред вулиці. Вирізають їм серця, нирки та печінки. Органи продають цілими партіями за кордон. А від трупів просто позбуваються» http://bit.ly/2XtCAqc Підтвердження моторошним словам вона не наводить.

Звідки ж взялася така інформація?

Поліцейські Київщини повідомили, що перевіряють «факт незаконної трансплантації людських органів» в одному з приватних медцентрів.

«Поліцейські дізнались, що там можуть відбуватися незаконні медичні операції. Відкрили кримінальне провадження за ст.143 (порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини), вилучили документацію, техобладнання, зокрема, кріохолодильні камери з різними біологічними зразками» http://bit.ly/2s2Bm9M

Це все. А тепер порівняйте з тим, що понаписували журналісти. Ані слова про викрадення людей, яким нібито вирізають серця.

Що не так?

1. Інформацію, яку розповсюдила поліція, суспільство сприйняло буквально — викрадення людей, вирізання органів, пересадки. Водночас правоохоронці не наводять жодної доведеної вини, тільки підозри. Легенда про «чорних трансплантологів» вкотре «пішла» в народ.

2. Розповсюджена журналістами інформація, що органи зберігалися в рідкому азоті — абсурд, оскільки: після припинення кровообігу в органі починається комплекс патологічних процесів, що призводять до розвитку ішемії, тромбозу в мікросудинних руслах, цитоліз. Для боротьби з цими явищами донорський орган зберігається в спеціальному консерваційному розчині. Серце так можна зберегти максимум 4-6 годин, печінку — 12-15 годин, нирку — 16 годин.

3. Орган для пересадки повинен підходити реципієнту за розміром, вагою, групою крові та генетичної сумісності. Інакше неминуча гостра реакція відторгнення, яка призведе до смерті реципієнта. Тому страшилка “ловлять на вулиці на органи” – гарний жахливчик без будь-яких підстав.

4. Всі пацієнти після пересадки отримують пожиттєво ліки, тому сховатись від лікарів після пересадки нереально, без медичного нагляду та ліків не можливо жити з донорським органом.

5. Оскільки цю справу розслідують працівники Бориспільського відділу поліції, низка видань вирішила, що це сталося «в одному з приватних медичних центрів у Борисполі» http://bit.ly/2XtyEWu, http://bit.ly/37qxoru або просто на Київщині http://bit.ly/2XGLlgR Насправді обшуки проводилися в «Медичному центрі Інститут сімейної медицини плюс» у Києві по вул. Курнатовського, 20. У цьому можна переконатися, якщо порівняти фото з місця події з зображеннями гугл-мапи http://bit.ly/2D0bRIv

У зв’язку з цим інцидентом ГО «Національний рух За трансплантацію», яка адвокатує трансплантацію в Україні, звернулася з заявою до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

«Інформація про незаконну трансплантацію в одній з приватних клінік настільки фантастична, що немає з реальністю нічого спільного. Недостовірна інформація, яка надається правоохоронними органами в ЗМІ підриває авторитет України на міжнародній арені, не підтвердження фактів про злочин в сфері трансплантації призводить до знищення цілої галузі в медицині.
Трупна трансплантація в Україні останні два роки не виконується. Ми єдина держава в Європі, де помирають тисячі пацієнтів, які потребують пересадки органів. Україна повинна розвивати трансплантацію та популяризувати донорство і в жодному разі не припустимо розповсюдження не підтвердженої або перекрученої інформації в ЗМІ про пересадку або продаж органів» http://bit.ly/2D06KaW

Ви просили з’ясувати про відключення популярних супутникових українських каналів. Що потрібно зробити, щоб і далі дивитися телебачення через «тарілку» — розповідаємо нижче.

Це правда — з 20 січня наступного року низка українських телеканалів пропадуть з екранів. Але це стосується тільки прийому через супутник. Цифрове, кабельне та інтернет-телебачення залишаться у вільному доступі.

Загалом зникне сигнал близько 20 телеканалів: Інтер, Enter-фільм, Піксель, К1, К2, Мега, НТН, Zoom, ICTV, СТБ, Новий канал, М1, М2, ОЦЕ, Україна, НЛО, Індиго, Донбас, 1+1, 2+2, ТЕТ, ПлюсПлюс, Бігуді, УНІАН ТБ http://bit.ly/2NYVq5o Це означає, що глядачі більше не зможуть безкоштовно їх дивитися.

Що робити?

Щоб і далі дивитися закодований телеканал, необхідно підключитися до офіційного оператора супутникового телебачення та замінити старий приймач (тюнер) на новий з логотипом «УТБ».

З нового року права на супутникову ретрансляцію передадуть провайдерам VIASAT та XТRA TV. Абонплата в середньому коливається від 49 грн/місяць за 82 канали до 249 грн/місяць за 115 каналів. З детальними умовами можна ознайомитися на сторінках операторів — https://viasat.ua/uk/connection та https://xtratv.com.ua/

Інша альтернатива — підключитися до кабельного або інтернет телебачення, Т2. Чинні абоненти супутникового телебачення зможуть дивитися українські телеканали, якщо мають сумісні тюнери.

Навіщо відключають?

Для захисту авторського права та задля боротьби з піратством. Телеканали зможуть виконувати ліцензійні вимоги перед правовласниками, купуючи права на іноземні шоу. Одним словом — за кордоном не зможуть дивитися незакодовані українські телеканали з платним контентом. На думку медіагруп, нововведення сприятиме розвитку ринку платного телебачення.

Це також відповідає європейській практиці кодування супутникового сигналу. В країнах ЄС більшість телеканалів доступні лише в платних пакетах супутникових платформ. Безкоштовні тільки державні та регіональні телеканали.

Чому вже зник сигнал?

4 листопада почалися маятникові відключення сигналів основних каналів медіагруп. Зазвичай це триває недовго. На екрані з’являються повідомлення, що телеканал підлягає кодуванню з 20 січня. Таким чином інформують глядачів про зміни http://bit.ly/2QveWIp

Застереження Нацради

Ймовірне послаблення рівня інформаційної безпеки України. Кодування більшості українських телеканалів призведе до того, що українцям будуть доступні, здебільшого, російські телеканали, сигнал яких розповсюджується вільно. Може статися так, що велика частина українських сімей по інерції дивитимуться російське телебачення через супутник безоплатно http://bit.ly/2s1ytGl

Як десятки світових медіа поширили брехню про те, що у Києві перейменовують вулиці на честь відомих нацистів-колаборантів і вбивць.

Вкотре Україна опиняється в центрі світової уваги. На жаль, знову скандальної.

Директор Українського єврейського комітету Едуард Долинський на своїй сторінці у фейсбук написав ось таку неперевірену (а насправді брехливу) інформацію:

«Депутаты Киеврады назвали улицу в честь массового убийцы, палача и карателя ИВАНА Павленко — нацистского коллаборанта, военного преступника, коменданта украинской вспомогательной полиции и командира 109-го батальона вспомогательной полиции СС» http://bit.ly/2Of14iC

Це брехня. Вулицю перейменували на шану іншої людини — ВІКТОРА Павленка, громадсько-політичного та військового діяча, генерал-хорунжого армії УНР. До цього часу вулиця носила проектну назву Ягідна. Але, оскільки така вже існує в іншому районі столиці, вирішили обрати альтернативний варіант http://bit.ly/32Q0htM, http://bit.ly/2rKQMPP

Біда в тому, що допис Долинського бездумно і без перевірки фактів процитували десятки активістів, так званих антифашистів, єврейських організацій, ЗМІ з різних країн, а головним чином — міжнародне інформаційне агентство The Associated Press:

«Директор Українського єврейського комітету жорстко розкритикував рішення законодавчого органу столиці України про надання вулицям імен нацистських колаборантів http://bit.ly/2rKNkER

Новину агентства без фактчекінгу підхопили інші впливові видання — The Washington Post https://wapo.st/2Xc6D5C, The New York Times https://nyti.ms/2Ob647W, американський новинний телеканал ABC News https://abcn.ws/32OoBMF і навіть українська англомовна газета Kyiv Post http://bit.ly/2q4QFya Всі вони дослівно процитувало опублікований текст інформагентства.

А все чому? Знову журналісти роблять новину, що базується виключно на дописі в соціальній мережі. При чому коментар дають тільки однієї сторони — директора Українського єврейського комітету. Інша сторона представлена просто: «Від української влади не було негайної реакції». Тобто запит може й надіслали, а от миттєвої відповіді не дочекалися…

Долинський знову підлив масла у вогонь: «Associated Press пишет о переименовании улицы в Киеве в честь нацистского коллаборанта, а украинские СМИ хранят полное и абсолютное молчание» http://bit.ly/32NYm8U

Щоправда потім він оновив свій попередній допис: «Пишут, что, возможно, улица названа в честь генерала Виктора Павленко, а не генерала Ивана Павленко. Пока нет официального объяснения Киеврады. Пытаюсь получить объяснение».

Насправді вся інформація щодо найменувань була розміщена у відкритому доступі на офіційному порталі Київської міської ради задовго до прийняття рішення.

Попри це Київській міській раді таки довелося відбиватися від цієї навали дезінформації. Вчора на сайті опублікували роз’яснення:

«Деякі публічні особи поширили власні здогадки, що вулицю названо ім’ям Івана Павленка, чим спричинили негативний резонанс у міжнародному медіа-просторі. Тему жваво підхопили не лише російські пропагандистські ЗМІ, а й авторитетні міжнародні видання, що негативно вплинуло на імідж Києва та України вцілому.
Ми поважаємо думку кожного громадянина, однак переконливо просимо не поширювати фейки та радимо звертатися за роз’ясненнями до офіційних джерел» http://bit.ly/2QjvZwV

UPD: New York Times написали про помилку. Скріншот – у коментарях.

Звісно, цей текст не поспішають тиражувати міжнародні інформаційні агентства. Згадані ЗМІ не дають спростування поширеним фейкам. Принаймні так само негайно, як їм хотілося отримати відповідь української влади на свої запити. Продовжує мовчати і пан Долинський, якому вже пояснили, що його слова фейкові.

Все це схоже на сплановану інформаційну диверсію. Особливо якщо зауважити, що імпульс брехливій новині за дивним збігом обставин дала саме російська редакція The Associated Press — «MOSCOW (AP)»

«Ми опублікували спростування. Далі сподіваємося на підтримку ЗМІ», — сказала нам очільниця інформаційного управління КМДА Катерина Баранова.

Ви просили з’ясувати про каратистів так званої днр і чемпіонат Японії з карате. Ось що можемо розказати.

З чого все почалося?

У соцмережах активно поширюють новину, ніби «каратисти з «ДНР» завоювали кубок світу KWF в Японії». На фотографіях вони позують з медалями та прапором окупантів. Навіть протоколи змагань додаються, на яких так і написано — Donets People.

Це правда, але з зауваженнями. З 7 по 10 листопада в Токіо дійсно відбулися Світова конференція та дев’ятий Кубок світу з каратеномічі http://bit.ly/2CE6MoP Серед учасників — представники Польщі, Болгарії, Литви, Казахстану, Чехії, Бразилії, Росії та інших країн. У списках також були люди, яких записали як делегатів «Donets People».

Що не так?

1. KWF — Всесвітня Федерація Каратеномічі, маловідома японська організація карате, яка просто дозволяє собі в назві носити слово «world» (світова, всесвітня). На їхньому сайті дійсно є інформація про нещодавно розіграний кубок. Проте будь-якої додаткової інформації про цей захід нам не вдалося знайти. Сторінка організації у фейсбуці востаннє оновлювалася 2015 року http://bit.ly/376z75t Це не означає, що події не було. Просто її погано висвітлювали. Натомість на російських сторінках і ЗМІ про це говорять найбільше.

2. KWF — лише одна з багатьох організацій, які проводять різні кубки з карате. Тому не можна стверджувати, що «Японія визнала ДНР», як це зробили деякі українські ЗМІ та активісти. Ці змагання — всього-навсього приватна ініціатива.

Цілком можливо, що заявку подавали як команда від «ДНР». А організатори без задньої думки її затвердили. Інакше важко пояснити, чому допустили терористичну символіку під час проведення кубку.

Важливо інше — за якими паспортами спортсмени заїхали до Японії. Точно не за фейковими. Це або українські, або російські документи. І якщо це російські — тоді це вже дипломатичний скандал. Адже таким чином Японія визнає нав’язане українцям з окупованих територій російське громадянство.

3. Масштаб чемпіонату можна уявити за відео: http://bit.ly/2X9S9TI, http://bit.ly/32DXJPm, http://bit.ly/2QlPoxr, http://www.kwf.jp/ За першим посиланням можна впізнати ракурси, з яких були зроблені розтиражовані фото спортсменів-зрадників. У руках вони тримають той самий прапор.

4. Жодних спортсменів із якихось «ДНР» або «Donets People» на цьому заході не було. Всі згадані переможці — громадяни України. Принаймні немає інформації, що вони змінили громадянство. Каратистка Анна Медведєва (на фото по центру) мешкає в Донецьку, Володимир Сидоров (ліворуч) теж донечанин, тренер цієї «збірної» Андрій Медведєв родом із Макіївки (на фото праворуч).

До речі, Медведєв справді є заслуженим тренером. Але України. Раніше він уже представляв терористів на міжнародному чемпіонаті світу з карате за версією IJKA, що проходив у Туреччині. Нині перебуває в списках Миротворця як посібник терористів. Але не за спортивну діяльність. Він до всього іншого представляє окупаційну адміністрацію Російської Федерації в окупованій Донецькій області http://bit.ly/34V13am

Ще один делегат — Юрій Мартинов з Донецька. На фото позує зі збірною Казахстану. В базі Миротворця, як і Медвєдєв, числиться зрадником батьківщини. Теж активно співпрацює з окупантами, обіймає посади в окупаційній адміністрації http://bit.ly/32I7CeQ

Ми направили запити до МЗС України та посольства Японії в Україні з проханням роз’яснити ситуацію. Щойно отримаємо відповідь — опублікуємо в коментарях.

UPD: На цей інцидент щойно відреагувало посольство України в Японії. Дипломати підтверджують факт запрошення для участі в турнірі спортивної команди, тренувальний клуб якої розташований на території тимчасово окупованої частини Донецької області.

«Посольство України привернуло увагу МЗС Японії до зазначеного факту та передало японській стороні ноту з викладенням відповідної офіційної позиції української сторони. Позиція Японії щодо безумовної підтримки суверенітету та територіальної цілісності нашої держави є послідовною та незмінною, і тому оприлюднені деякими ЗМІ спекуляції щодо можливої зміни цієї позиції японського уряду не мають жодних підстав», — заявили в посольстві.

Дипломати звертають увагу, що «Всесвітня федерація каратеноміті» є приватною організацією, її напрямок карате є маловідомим як в Японії, так і загалом у світі http://bit.ly/351HPQA

Знову брехня! Російські тролі вкотре намагаються залякати українців чутками про ядерні відходи, які нібито США планують утилізувати на території України. До нас звернулося багато стурбованих читачів — просять розібратися.

Заспокойтеся. Перевезення в Україну радіоактивних відходів з інших держав ЗАБОРОНЕНО законом http://bit.ly/2NHszCg (стаття 53). Крім тих, що утворилися внаслідок наданих Україні послуг.

Цей фейк запустили ще кілька місяців тому російські ЗМІ. При чому посилалися вони на терористів з ОРДО. Тепер їхня брехня перекочувала в соціальні мережі. На жаль, її охоче підхопили довірливі українців або відверті зрадофіли. Перепости вимірюються вже десятками тисяч.

Міф 1

«Екс-президент Порошенко уклав контракт з Міненергетики США на поховання в Україні американських ядерних відходів. Для цього і зводиться комплекс Вектор, саме там і буде відбуватися поховання відпрацьованого палива. Після переробки ці відходи будуть поховані на об’єкті під назвою Лот-3. У нього вже завантажені перші контейнери».

РОЗ’ЯСНЮЄМО

— Україна не має жодних домовленостей про утилізацію чужих ядерних відходів на своїй території. Ба більше — Україна сама попросила НАТО про допомогу у ліквідації власних радіоактивних відходів. Ці роботи вже почалися, при чому за угодою, підписаною ще 2013 року http://bit.ly/32Ax99O

— Будівництво комплексу «Вектор» було узгоджене ще в 1998 році. Вже хоча б тому Порошенко не міг бути ініціатором його зведення.

Сховище твердих радіоактивних відходів ЛОТ-З, прийняте в експлуатацію у 2008 році. Побудоване на кошти Єврокомісії. Розраховане на 55000 м3 відходів, що мають надходити з переробних заводів, розташованих на ЧАЕС http://bit.ly/2Q8pb5f

— Ядерні відходи і відпрацьоване паливо — не одне й теж. Відходи утилізуються назавжди. Відпрацьоване ядерне паливо в майбутньому може бути використане для виробництва нового палива та виробництва електроенергії http://bit.ly/2Cywmvs

Міф 2

«Рішення про створення ядерного звалища приймалося без опитування жителів України і Київської області зокрема, чи згодні вони на такі ризики».

РОЗ’ЯСНЮЄМО

Громадяни України можуть не тільки брати участь в обговоренні законопроєктів щодо ядерної енергії, а й вносити свої пропозиції щодо розміщення, проектування, спорудження, експлуатації та зняттям з експлуатації ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання http://bit.ly/2NHszCg (розділ II).

Висновки:

1. Ядерних відходів високого рівня радіоактивності, в т. ч. відпрацьованого ядерного палива, не так вже й багато. Його без проблем можна зберігати, наприклад, безпосередньо біля АЕС у спеціальних цистернах https://youtu.be/Ydj4k615wDg

2.Радіоактивних відходів низького рівня радіоактивності — багато. Але вони не потребують настільки сильного екранування. Головне — аби не намокли, інакше радіоактивні речовини можуть потрапити в ґрунтові води. Такі відходи легко зберігати, наприклад, закопавши у пустелі. В США чотири таких сховища і везти відходи аж в Україну їм немає жодного сенсу https://youtu.be/KnxksKmJa6U

3. Якщо ви хочете спростувати брехню — не поширюйте фейковий допис. Цим ви тільки додаєте йому популярності. Краще зробіть прінтскрін і вже разом зі спростувальним текстом — розміщуйте в соцмережах.

А ще краще — поділіться нашим дописом з друзями. Нехай і вони знають, що до чого. І так – ми ж є в інтаграмі – @Потойбікновин та в телеграмі https://t.me/behindtheukrainiannews

Через імпорт російської електроенергії екс-нардеп Олег Ляшко почубився з депутатом фракції «Слуга народу» Андрієм Герусом http://bit.ly/33qmJLf, http://bit.ly/33qADwS Не вдаватимемося в тонкощі чвари, з’ясуємо тільки чи дійсно Україна закуповує електроенергію в РФ і чим це загрожує.

Так, правда. Від початку жовтня Україна поновила комерційний імпорт електроенергії з Росії http://bit.ly/2CuvyYD Факт підтвердили оператори ринку в обох країнах. Востаннє російську електроенергію закуповували ще 2015 року на ринку «на добу наперед».

Скільки купуємо?

Україна купувала в Росії минулого місяця в середньому 4,12 млн.кВт·год. Це багато чи мало? Це менше 1% від максимальної потужності, яку споживає Україна за добу. у http://bit.ly/2Kp46Qv

А от 1-3 листопада імпорт з РФ зріс у 3 рази — до 12 млн.кВт·год http://bit.ly/2NTr8zT За рік такими темпами «накрапало» б 4,38 млрд кВт·год.
Зараз Герус каже, що після 15 листопада Україна перестане купувати російську електроенергію. Але чи так буде – побачимо.

А скільки ж закупляли електроенергії у 2015 році?

Почнемо з того, що у 2015 році вітчизняні електростанції разом виробили 163 млрд.кВт·год http://bit.ly/33zuxKA З них спожито — 118,7 млрд кВт⋅год. Решта – на експорт. Найбільше електрики витрачають металургійна промисловість і населення, найменше — будівництво http://bit.ly/2CvVRxp Того ж року імпортувала Україна Україна з РФ 2 млрд 295,9 млн.кВт·год електроенергії з Росії. Це 1,4% від виробленої в Україні http://bit.ly/2pSsnqL

Чому почали купувати зараз?

Це стало можливим завдяки закону №1084 http://bit.ly/2JXX0Cc, який вносить зміни до закону «Про ринок електричної енергії» http://bit.ly/36JXeq2 Зокрема з подачі Геруса була вилучена частина восьма статті 67, що дозволило вільно імпортувати електроенергію з Росії.

Хоча ринок стартував тільки в липні цього року, сам закон ухвалили ще 2017 року. За ним ліквідовується спільний «казан», коли всі виробники продають струм ДП «Енергоринок» за встановленою держціною.

Чому потрібен ринок електроенергії?

Вартість електроенергії за новими правилами залежатиме від обсягів споживання, графіків розрахунків, платіжної дисципліни та споживання в розрізі доби. Також запроваджується біржа з продажу електроенергії.

Не встиг закон набрати сили, як від парламентарів посипалися зміни до нього.
Наразі у Верховній Раді зареєстровано одразу чотири закопроєкти. Серед них — і про скасування так званої «восьмої поправки», яка дозволяє закуповувати російську електроенергію. При чому — в двох редакціях.

Друзі, ми отримали десятки повідомлень від вас з проханням пояснити ситуацію з електроенергією. Не претендуємо бути останньою інстанцією, тому поки відповіли на найбільш поширені запитання, а також відправили сьогодні запити на інформацію в різні держустанови, щоб зібрати додаткову інформацію. Поки відповіли на частину питань. Якщо щось не так – пишіть у коментарях)

Тут спочатку було багато нецензурної лексики. Зараз ми викладемо суть ситуації, а ви напишіть, що думаєте з цього приводу в коментарях.

Впізнаєте дядька на фото?

Це Андрій Портнов. Колишній депутат і ексзаступник голови Адміністрації Президента за часів Януковича. Після розстрілів на Майдані виїхав з України і повернувся 19 травня цього року напередодні інавгурації Володимира Зеленського. Програма Схеми: корупція в деталях – RFERL на Радіо Свобода зараз готує журналістське розслідування щодо зв’язків Портнова і теперішньої влади. Журналісти-розслідувачі вели за ним спостереження, яке він помітив.

Що робить Портнов у відповідь? Ні, він не пише заяву, наприклад, про втручання в особисте життя, він викладає повні паспортні дані, домашню адресу, номери авто, а також дані, які свідчать про стеження місцем проживання водія впродовж кількох днів. http://bit.ly/2PKDoFl

Юристка ІРРП – Інститут розвитку регіональної пресиЛюдмила Панкратова пояснює: «Небезпека для журналістів полягає в тому, що ці персональні дані було отримано з офіційних, але не відкритих джерел – від утримувача персональних даних. Наприклад, дані паспорта. Це загрожує безпеці усієї редакції. З огляду на те, що влада всіляко намагається знецінити роботу журналістів, це може бути сигналом до неправомірних дій відносно працівників редакції. Більше того, така поведінка Портнова дає сигнал і джерелам, оскільки сприймається як можлива атака на журналістів».

Більше того, Портнов виклав номери ще трьох автівок редакції і «роз’яснив», що всі, хто виявить ці авто, мають право дати силову відсіч їх незаконній діяльності. Крім того, він обіцяє надати цим людям безкоштовну юридичну допомогу.

А тепер слідкуйте за руками: Портнов 3 листопада почав вести передачу на каналі 112 Україна. У своєму ж телеграм-каналі він пише, що «став журналістом і ведучим, офіційно оформив документи і приступив до роботи». http://bit.ly/2oLpNT7

Сьогодні ми разом із провідними медійними та правозахисними організаціями підписали відкриту заяву і закликали українську владу та правоохоронців притягнути до відповідальності Андрія Портнова за погрози журналістам передачі Схеми, публікацію «їхньої детальної особистої та персональної інформації», а також «аналізом приватного життя і ненав’язливим супроводом в темний час доби». http://bit.ly/2WOisPi

Через три години у своєму телеграм-каналі Портнов робить пост, де викладає персональні дані іншого водія: повні паспортні дані, ІНН, домашню адресу.

А тепер вишенька на торті: у цьому ж пості він повідомляє, що публікує цю інформацію в рамках роботи над редакційним завданням 112, бо повинен “інформувати суспільство про протиправну діяльність осіб, які займаються незаконною оперативно-пошуковою діяльністю”. І одразу ще одна вишенька – до пари, як-то кажуть: “Будете мешать моей журналистской деятельности, инициируем привлечение по ст. 171 УК “Препятствование законной профессиональной деятельности” и 182 УК “Незаконный сбор, хранение, использование и распространение конфиденциальной информации о лице”. Каже, що статті переписав із спільної заяви медійників.

Так от, одразу верифікуємо інформацію, бо бреше. У заяві йдеться про 171 статтю і про 345-1 ККУ (погроза або насилля щодо журналіста). Про 182 статтю нема ні слова.

Якщо так підгорає і він вдається до таких кроків, певно є що ховати пану Портнову, а журналісти Схем йдуть по правильному сліду.

Детектор медіаZMINA. Центр прав людиниІнститут Масової Інформації (ІМІ)Internews UkraineПо той бік новин @Інститут розвитку регіональної преси, Радіо НВГромадське радіо