1

Медіаграмотність




На що звертати увагу під час перевірки інформації




А ви довіряєте медіа?




Чим загрожують глибокі фейки і як їх розпізнати?

Протягом трьох років успішний журналіст тижневика «The New Republic» (https://newrepublic.com/) Стівен Ґлас сфабрикував щонайменше 27 текстів. Його аферу викрили після статті «Hack Heaven» у травні 1998 року. Під час її написання він створив сайт неіснуючої фірми, підробив повідомлення в голосовій пошті і навіть залишив записи в своєму блокноті, аби створити ілюзію справжньої журналістської праці.

Викрити підробки вдалося журналістові Forbes, який зайнявся фактчекінгом аби дізнатися джерела сенсаційного матеріалу. Всі ці події відображені в біографічному фільмі «Афера Стівена Ґласа» (Shattered Glass). Після цього випадку кожного репортера зобов’язали підтверджувати свої тексти фотографіями. Мовляв, це унеможливить нечесність.

Але чи це так? Письменниця Сьюзан Зонтаг вважає, що фотографії — ненадійні оповідачі. «Незважаючи на презумпцію правдивості, яка додає всім світлинам авторитету, праця, яку роблять фотографи, не є загальним винятком із сумнівної торгівлі між мистецтвом і правдою», — пише Сьюзан http://bit.ly/357GR6c

І вона частково права. Нині підробити зображення може ледве не кожен, у кого є фотошоп або інший фоторедактор. Не встигли ми навчитися боротися з фотофейками, зробленими за допомогою фотошопу, як з’явилася нова, більш масштабна й вражаюча технологія. Якщо раніше правдоподібно сфальсифікувати відео могли хіба що голівудські майстри зі спецефектів із багатомільйонними бюджетами, то тепер це стає під силу навіть людям без особливих навичок і дорогого обладнання.

І в такому здешевленні ховається найбільша загроза. Кожен за бажання може створити подію, якої ніколи не було. Її можна просто згенерувати за допомогою спеціальних комп’ютерних алгоритмів, нейронних мереж і штучного інтелекту. Таке явище називають Deepfake — глибокою підробкою, лицедурством. Це відеоролики, на яких до тіла однієї людини «причепили» обличчя іншої, і зробили це таким чином, що відрізнити підробку неймовірно складно.

Межа між дійсністю і вигадкою стає дедалі примарнішою. Своїм очам і вухам уже не можна беззастережно довіряти. Перегляньте ці відео http://bit.ly/2OrtQOMhttp://bit.ly/2LSDyYGhttp://bit.ly/2InNLKI Щоб таке спростувати потрібно мати неабиякий хист. Як його набути, раніше ми вже докладно розповідали http://bit.ly/2It73yr

Знавці прогнозують, що цей високотехнологічний спосіб «вкладати слова в чиїсь уста» стане найсучаснішою зброєю в умовах інформаційних воєн http://bit.ly/31Lu5rK
У майбутньому «глибокі фейки» можуть мати колосальні наслідки — від остаточної втрати суспільної довіри до медіа до впливу на результати народного волевиявлення. Простіше кажучи, люди будуть розгублені, збиті з пантелику. Діятиме презумпція брехні — потрібно буде не спростовувати фейки, а доводити, що написане/показане — правда.

У деяких країнах уже всерйоз занепокоїлися цією проблемою. Наприклад, нещодавно в Каліфорнії ухвалили два закони, які обмежують використання технології Deepfake https://cnet.co/2oZftqe Перший документ забороняє розповсюджувати маніпулятивні відеоролики з кандидатами протягом двох місяців перед виборами. Інший дозволяє мешканцям штату подавати до суду, якщо хтось використав їхній образ у відео-deepfake порнографічного характеру.

Facebook, Microsoft і багато інших компаній пропонують винагороду тим, хто розробить технологію, яка зможе розпізнавати відео, створені за допомогою нейромереж, і запобігати їхньому поширенню. Для цього був створений спеціальний фонд Deepfake Detection Challenge, в якому наразі вже є $10 млн. Конкурс на отримання відповідного гранту стартує в грудні цього року https://tcrn.ch/2AO8Qd2

Хай там як, із розвитком технологій вчимося і ми. Згадайте перші частини «Термінатора» чи «Зоряних воєн». Колись вони здавалося настільки майстерними, що хотілося вірити кожному кадру. Сьогодні ж усе це сприймається як «вирвиоко» — помітно іграшковість роботів, недолугість лазерів, халтурність інших спецефектів.

Можливо за якихось десять років нам не знадобляться спеціальні програми для розпізнавання нинішніх підробок. Достатньо буде побіжного погляду. Як от, наприклад, зі світлинами фей, про які ми недавно писали http://bit.ly/2AVHdyB Свого часу їх визнали найбільшою містифікацією XX століття. Сьогодні ж навіть не віриться, що колись люди могли у таке вірити.




Безвіз на біс: МЗС обіцяє скасувати візи до 14 країн. Що не так?

Протягом 2018 року депутати встигли ухвалити 158 законів. Для порівняння, тільки за останній місяць було затверджено близько ста законодавчих актів http://bit.ly/2OgwCX2 За таку гіперактивність парламент IX скликання прозвали скаженним принтером.
Схоже, це був лише розігрів. Коли всі можливі закони будуть ухвалені, народні обранці можуть узятися голосувати по другому колу — на біс. І здається, це вже починається…

До безумовних досягнень екс-президента Порошенка зараховують безвіз із ЄС. Нова влада хоче й собі записати цей пунктик в актив. Тому в програмі дій уряду МЗС обіцяє за наступні 5 років розширити перелік ще на 14 країн із безвізовим режимом http://bit.ly/2op262m

Досягнення? Здавалося б так. Але є одне маленьке але — з дев’ятьма з них Україна вже сьогодні має угоду про безвіз. Так — у кожному випадку прописані різні умови: строк перебування, мета поїздки абощо. Але віза не потрібна. Ба більше — у решті обіцяних країн віза оформляється вже в пунктах пропуску через кордон.

Ось як нам це пояснили в Міністерстві закордонних справ:

«Підсумком укладення угод буде запровадження безвізового режиму поїздок громадян «держав на взаємній та постійній основі» (підкреслено), за будь-якою метою в’їзду та максимальним строком перебування» (повну відповідь читайте в першому коментарі).

Тепер більш-менш зрозуміло — МЗС просто планує збільшити строк перебування в країнах та розширити можливі причини в’їзду. Але ж схожі обмеження ми маємо і для поїздок в ЄС.

Наприклад, на кордоні вас можуть запитати для чого ви їдете, чи є у вас гроші, скільки, як довго плануєте бути в країні. Зазвичай максимально дозволений строк — до 90 днів. Також чинний безвіз не дає права на працевлаштування.

Але ж після цього ніхто не каже, що нам потрібно повторно запроваджувати безвізовий режим із ЄС. Він уже є. Так само, як із країнами, з якими МЗС раптом надумав його скасувати.

Окремо у відомстві обіцяють з наступного року збільшити строки безвізового перебування в Аргентині та спростити існуючий режим поїздок до Мексики. Про запровадження безвізу мова не йде. І це зрозуміло, бо він уже є. Але чомусь ці країни в міністерстві вирішили подати окремою обіцянкою.

Про які країни йдеться http://bit.ly/2phF6Tp

?Гватемала

Режим в’їзду: безвізовий (для пред’явників дипломатичного паспорта, службового паспорта, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, проїзного документа дитини) для поїздок з туристичною метою.

Дозволений строк безвізового перебування: до 90 днів

?Коста-Ріка

Режим в’їзду: безвізовий (для пред’явників дипломатичного паспорта, службового паспорта, паспорта громадянина України для виїзду за кордон).
Дозволений строк безвізового перебування: до 90 днів (за проїзним документом, який має бути дійсним протягом 3х місяців з дати планованого виїзду з Коста-Ріки). При виїзді з країни сплачується загальнообов’язковий збір у розмірі 29 дол.США.

?Маврикій

Режим в’їзду: безвізовий (для пред’явників дипломатичного паспорта, службового паспорта, паспорта громадянина України для виїзду за кордон).
Дозволений строк безвізового перебування: до 90 днів

?Монголія

Режим в’їзду: безвізовий (для пред’явників дипломатичного паспорта, службового паспорта, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, паспорта моряка) для поїздок з туристичною, діловою, приватною, службовою метою за умови надання документів, що підтверджують мету поїздки
Дозволений строк безвізового перебування: до 90 днів

Коментар МЗС: «підтримано необхідність укладення нової двосторонньої угоди про безвізові поїздки на заміну успадкованої в порядку правонаступництва Угоди між Урядами СРСР та МНР від 20.12.1979 р., яка у багатьох аспектах є застарілою та не відповідає потребам подорожуючих».

?Перу

Режим в’їзду: безвізовий (для пред’явників дипломатичного паспорта, службового паспорта, паспорта громадянина України для виїзду за кордон).
Дозволений строк безвізового перебування: до 90 днів (за дипломатичним паспортом, службовим паспортом); до 183 днів (за паспортом громадянина України для виїзду за кордон) за наявності документів, що підтверджують туристичну мету поїздки

?Сальвадор

Режим в’їзду: безвізовий для поїздок з туристичною метою (для пред’явників дипломатичного паспорта, службового паспорта, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, проїзного документа дитини).
Дозволений строк безвізового перебування: до 90 днів

?Сент-Вінсент і Гренадини

Режим в’їзду: безвізовий (для пред’явників дипломатичного паспорта, службового паспорта, паспорта громадянина України для виїзду за кордон).
Дозволений строк безвізового перебування: до 1 місяця

?Ямайка

Режим в’їзду: безвізовий (для пред’явників дипломатичного паспорта, службового паспорта, паспорта громадянина України для виїзду за кордон).
Дозволений строк безвізового перебування: до 30 днів з метою туризму або культурного обміну

?Гренада

Режим в’їзду: візовий. Можливе оформлення візи в пунктах пропуску через кордон (за попередньо отриманим через дипломатичну установу Гренади дозволом Офісу з питань імміграції та паспортів країни на в’їзд)

?Маршаллові острови

Режим в’їзду: візовий. Можливе оформлення візи в пунктах пропуску через кордон (строком до 30 днів) для поїздок з туристичною метою.

?Палау

Режим в’їзду: візовий. Можливе оформлення візи в пунктах пропуску через кордон (строком до 30 днів) для поїздок з туристичною метою. Більше інформації — http://bit.ly/30H5JOz

?Самоа

Режим в’їзду: візовий. Можливе оформлення візи в пункті пропуску через кордон (строком до 60 днів) для поїздок з туристичною метою.

?Соломонові острови

Режим в’їзду: візовий. Можливе оформлення візи в пунктах пропуску через кордон (за умови отримання попереднього дозволу на в’їзд від Міністерства торгівлі, промисловості, праці та імміграції країни).

?Науру

Режим в’їзду: візовий. Додаткова інформація про державу на веб-платформі МЗС «ДРУГ» http://bit.ly/30H5JOz




Навіщо речниця президента надягла стрічку Russia today?

Майже всі бачили це фото Юлії Мендель, прессекретарки Володимира Зеленського. Але мало хто знає, звідки це фото взялося. Ні, це не фотошоп. Ми перелопатили кілька сотень аккаунтів в інстаграм, щоб знайти першоджерело – і таки знайшли. Маємо кілька новин. Вмощуйтеся.

?Фото справжнє. Зроблене у жовтні 2016 року.

? Це фото із вечірки перед Гелловіном. Тому стрічка раша тудей – це як елемент костюму.

? Фото у своєму інстаграмі виставив – барабанний дріб – Крістофер Міллер – той самий журналіст, якого Мендель відтягнула від Зеленського на форумі YES.
Відео – тут http://bit.ly/2LMde2q. Скріншот – в коментарі під цим постом.

?Так, вони знайомі, принаймні, були на одній і тій же вечірці. В інстаграмі Міллера за той день знайдете ще кілька фото. І потрібно розуміти: неважливо, наскільки добре ви знайомі чи дружите, це не дозволяє прессекретарці панібратського ставлення і тим паче відтягування журналіста, коли він ставить питання. Більше того, Зеленський погодився відповісти журналісту.

? Першим це фото знайшов і виклав у себе блогер Андрій Дзиндзя. Його підхопили одразу кілька пабліків у фб і кілька медіа, звісно, не перевіривши, почали робити здогадки, що фото старе, зі студентських років і т.д.
6. Підхопила це фото і Раша тудей. І додала підпис, що Юлію уже вимагають звільнити.

? От раша тудей не дихне, як не збрехне. Звільнити Мендель вимагають журналісти Ініціативи 34. Медіарух вимагає публічної реакції Зеленського, НСЖУ вимагає публічних вибачень. І це аж ніяк не стосується стрічки раша тудей. Юлія Мендель мінімум тричі перешкоджала журналістам під час виконання їхніх обов’язків: про це розповіли Наталія Шимків з «Лівого берега», Крістофер Міллер і Сергій Андрушко з Радіо Свобода. Відео як Юлія Мендель відштовхнула Андрушка можна подивитися тут http://bit.ly/31RqpEP Саме це і є причиною критики пані Мендель з боку журналістської спільноти, і аж ніяк не стрічка раша тудей.

? Це неприпустима поведінка прессекретаря по відношенню до журналістів. Замість того, щоб вибачитися, пані Мендель написала маніпулятивний пост. Його розбір є тут http://bit.ly/2AKk2Yj

?Ще гірше, що президент Володимир Зеленський ніяк не відреагував на ці інциденти.очніше відреагував: на прес-брифінгу, присвяченому формулі Штайнмаєра, він «пожартував»: «Юлю, ви там нікого більше не штовхали?». Недолугий і неприйнятний жарт у цій ситуації, який показує ставлення до журналістської спільноти не лише прессекретарки, але й президента.

? В п’ятницю журналіст Сергій Грішин приніс в офіс президента повідок і намордник http://bit.ly/2olA6wX з натяком стримувати прессекретарку, яка становить небезпеку для журналістів.

? Вчора журналіст Бігус.інфо Максим Опанасенко запитав у Юлії Мендель, чи вона не хоче вибачитися перед журналістами і зокрема перед Сергієм Андрушком. На це прессекретарка сказала, що під час спілкування з Андрушком той нічого не натякав про вибачення (цікаво, а чому він має їй на це натякати?).

? І як вишенька на торті: пані Мендель пожалілася на цькування, булінг і харасмент. http://bit.ly/35bwr5x

Як думаєте, як буде історія розвиватися далі?




Ринок землі: які загрози для українських фермерів?

Україна, Північна Корея, Таджикистан, Куба, Венесуела. Що спільного між цими країнами? Всіх їх об’єднує відсутність ринку землі. Але вже за рік усе може змінитися. Український уряд хоче дозволити купівлю та продаж земельних паїв.

❓Про що йдеться, кому вигідно, які загрози для українських землевласників – розглядаємо ще одну складну тему для України.

?У 2001 році, коли прийняли Земельний кодекс, в Україні заборонили продавати землю. 22 травня минулого року Європейський суд з прав людини визнав, що мораторій на продаж землі в Україні порушує права людини та рекомендував скасувати його. Нещодавно президент Володимир Зеленський доручив Верховній Раді до першого грудня цього року виконати цю рекомендацію http://bit.ly/2phhv58

Парад законів

?У Верховній Раді зареєстрували одразу кілька законопроектів для регулювання ринку землі (№2195 про електронні аукціони http://bit.ly/2nFBz0T, №2194 — комплексний земельний законопроєкт http://bit.ly/2plV7I2, №2178, що стосується обігу ринку землі http://bit.ly/2pkuJOB Крім того є ще два альтернативні проєкти від опозиційних фракцій).

?Передбачається, що ринок землі відкриється з 1 жовтня 2020 року. Землі державної та комунальної власності будуть реалізовуватися на торгах. Стартова ціна продажу — нормативна грошова оцінка ( тобто, це оцінка якості землі, її ресурсів і виробничої спроможності. На основі такої оцінки здійснюють сільськогосподарське виробництво, розробляють схеми використання земельних ресурсів та проектів землеустрою.

❓Скільки землі можна буде купити?

— одна особа може купити не більше 0,5% українських земель с/г призначення, але не більше 15% у межах однієї області

❓Хто зможе купити?

— громадяни України, юридичні особи, територіальні громади, держава
— першочергове право на купівлю землі матиме її орендар

❓Вартість землі

— викуп землі можливий з розстрочкою до п’яти років за ціною не нижче нормативної грошової оцінки (близько 30 тисяч гривень за 1 гектар)
За прогнозами фахівців, ціни на оренду землі за декілька років подвояться. А за оцінками Світового банку — зростуть утричі. Для власника паю у 3-4 гектари йдеться про збільшення річного доходу приблизно у $200. Таких власників в Україні близько чотирьох мільйонів http://bit.ly/2osR3oR

❓Обмеження

— заборона на набуття у власність земельних ділянок компаніями, що перебувають під санкціями, наприклад, особами, що пов’язані з державою-агресором — Росією
— Кабмін може забороняти купівлю земель, розташованих ближче, ніж 30 км до держкордону України для іноземців чи осіб без громадянства

❗️Міфи і спростування

❌Ринок землі відбере у селян землю

Земля вже належить українцям, які володіють земельними паями. Сталося це ще 20 років тому, коли селяни отримали у власність колгоспну землю від 2 до 20 гектарів на людину. Тож на право власності скасування мораторію не вплине. Відкритий ринок землі не означає, що власник землі повинен її продати. Він лише отримує право нею розпоряджатися. Тобто, хоче здавати в оренду — може здавати. Хоче продавати — може продавати. Хоче залишити собі — без питань.

❌Землю продадуть за копійки

На електронних аукціонах виставлятимуться ділянки площею до 20 га для малих і середніх господарств. За умови відкритих торгів вартість лотів визначатиме ринок. Що стосується дрібних землевласників — все залежатиме тільки від них. Мораторій діє вже 17 років. Увесь цей час селяни мають право лише здавати свої паї в оренду та передавати у спадок. При чому роблять це практично за безцінь. За офіційними даними, середня вартість оренди одного гектару — близько 1000 грн. на рік. Тоді як у Європі середня ціна оренди в п’ять разів більша http://bit.ly/2n1elBZ

❌Іноземці викуплять усю землю

Вони можуть викупити частину землі, але не більше 0,5% на особу. З можливих переваг — нові робочі місця, сучасне високотехнологічне виробництво та податки в бюджет України. Якщо ж українські чорноземи намагатимуться скупити мультинаціональні корпорації — такі питання регулюватимуться в межах антимонопольного законодавства.

❗️Підводні камені

?Більшість локальних фермерів мають право оренди на землю на 49 років. Частина з них вже виплатила повну вартість земельних ділянок пайовикам. Ініціювати викуп вони не будуть, бо це їм невигідно. Якщо запрацює ринок землі (а отже право не тільки володіти і користуватися землею, а і розпоряджатися нею), ці договори на оренду можуть бути оскаржені юристами.

?Інша проблема – в кредитуванні фермерів. Наразі річні ставки зависокі. Зважаючи на запуск ринку землі, банки повинні надати систему кредитування із низькою кредитною ставкою, щоб фермери, які захочуть викупити землі у власників, змогли позичити гроші у держави або приватних банків під вигідний відсоток.

?Є також проблема, коли одна і та ж земельна ділянка може за документами йти як дві різні. Дієвого механізму вирішення цієї проблеми немає. Тому потрібна інвентаризація всіх с/г земель із залученням відповідних експертів та внесення усіх ділянок до Земельного Кадастру. Це планують зробити до кінця 2019 року. Наразі до кадастру внесено інформацію про 20,6 млн земельних ділянок.

?На 11 жовтня Аграрний комітет Верховної ради запланував розгляд усіх законопроектів про ринок с/г землі http://bit.ly/2nY07C6

Слідкуємо за ситуацією.




Що не так із формулою Штайнмаєра і Мінськими угодами?

Беріть чай або щось міцніше, бо тема складна і текст треба прочитати повністю. Ми не претендуємо на вичерпність, але спробували зрозуміти, що в біса відбувається із формулою Штайнмаєра і Мінськими угодами.

Учора вранці в Київ завітав Том Круз (таке собі відволікання уваги, „цукерочка“). А ввечері Володимир Зеленський на брифінгу повідомив, що Україна погодилася на Формулу Штайнмаєра. Правда спочатку про це написали російські медіа. І зробили вони це до того, як офіс президента надіслав запрошення на відповідний брифінг українським журналістам.

Зеленський сказав, що формула Штайнмаєра – це лише два рядки. Це брехня. Ні, не два рядки. Але про все по-порядку.

Формула Штайнмаєра – це підміна понять.

Простіше кажучи, алгоритм дій щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, який не надто вигідний Україні, але дуже вигідний РФ. І цей алгоритм із проведенням виборів нам нав’язали і почали називати формулою Штайнмаєра.

Пан Франк-Вальтер Штайнмаєр — колишній міністр закордонних справ Німеччини і на той час голова ОБСЄ запропонував ідею, що на ̶о̶к̶у̶п̶о̶в̶а̶н̶и̶х̶ ̶т̶е̶р̶и̶т̶о̶р̶і̶я̶х̶ окремих районах Донецької та Луганської областей тимчасово (на період проведення виборів) діятиме закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО. Після – ОБСЄ має зафіксувати законність виборів, тоді закон починає діяти на повну. При цьому його пропозиція ніяк не стосується вирішення інших питань – виведення чи роззброєння незаконних збройних формувань, відведення техніки, відновлення контролю за кордоном і т.д. Про ці питання йдеться в Мінських угодах, де проведення виборів – це лише один із пунктів http://bit.ly/2orMzPa Цікаво, що пункт про проведення виборів стоїть раніше пункту виведення військ з окупованих територій.

Вчора на початку брифінгу Зеленський намагався жартувати про те, чи його прессекретарка не штовхала когось із журналістів. Недолугий жарт і відверта насмішка над медійниками. Проковтнули.

Під час брифінгу Зеленський озвучив три основні тези: звільнення полонених, відведення військ у районах Петрівського та Золотого та проведення саміту Нормандської четвірки (дата поки невідома).

На думку Зеленського, формула Штайнмаєра – це той самий закон про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО. І має це бути в такому порядку: виведення військ і техніки – відновлення контролю над кордоном – проведення місцевих виборів відповідно до Конституції України. Україна визнає вибори, якщо вони відбудуться за стандартами ОБСЄ, про що сама організація має зазначити у звіті. «Це означає, що ніяких виборів під дулом кулеметів не буде. Не буде перейдено жодну червону лінію. Саме тому немає і не буде ніякої капітуляції», — запевнив президент.

Ніби все правильно?

Ні. Неправильно!

По-перше, у формулі не згадується нічого про відведення військ і про відновлення українсько-російського кордону. Текст, підписаний Кучмою, можна глянути тут http://bit.ly/2peRrrw (до речі, скани текстів надали теж росЗМІ. У них той же текст, який раніше озвучив міністр закордонних справ Вадим Пристайко http://bit.ly/2p884VA)

До речі, про цю формулу вже йшлося на засіданні тристоронньої групи 18 вересня. Тоді Кучма відмовився це підписувати. За інформацією медіа, на його думку, це може викликати третій Майдан. Дехто з експертів каже, що відведення військ і відновлення кордону має бути затверджено окремим документом.

По-друге, Україна підписалася під тим, щоб проводити вибори на Донбасі. Так, за Конституцією України та законодавством України (яке ще додатково зараз мають розробляти, бо закон про особливий статус Донбасу діє до кінця цього року). На думку, Романа Безсмертного, це дає можливість тиснути на Україну.

„Включається система виборів, які вони (росіяни – ред.) організовують, після того забезпечується верифікація ОБСЄ“. “У ПАРЄ теж говорили, що Росію не повернуть, поки та не виконає певні умови. Виконала? Ні, не виконала. Так і тут“, – каже Безсмертний в коментарі BBC Україна. „Помилка була зроблена тоді, коли вони замінили свою ж позицію соціально-гуманітарних програм на дискусії навколо „формули Штайнмаєра“. Їх просто впіймали на цей гачок. Наживкою була процедура обміну, він і запустив цей маховик“, – каже Безсмертний. https://bbc.in/2osxqNy

З іншого боку, політичний експерт Дмитро Сіманський зазначає: “Зеленський, принаймні, вийшов із зрозумілими формулами, що виборів під дулами пістолетів не буде”. Він переконаний, що капітуляцію Україна прийняла ще під час підписання Мінських угод. Що заважало 5 років тому визнати Росію не просто окупантом, а розірвати дипломатичні стосунки? Що заважало нам ухвалювати наші санкції паралельно із закордонними? Чому теперішня влада це робить? Бо обіцяла на виборах. http://bit.ly/2nMG0qq

По-третє, Пасічник і Пушилін, так звані голови так званих ЛНР і ДНР зробили офіційну заяву, де вони чітко зазначають: “мы сами будем решать, на каком языке говорить, какой будет наша экономика, как будет формироваться наша судебная система, как будет защищать наших граждан наша народная милиция и как мы будем интегрироваться с Россией”. Скріншот на зображенні. “Інтегруватися з Росією” – з таким порядком денним живуть мешканці на окупованих територіях уже 5 років.

У нас є низка питань, на які відповідей ми не знайшли.

1. Що конкретно зобов’язалася робити Україна і в які строки?
2. Хто і в якому форматі виводитиме війська та роззброюватиме бойовиків? (усі ж пам’ятають, що за версією РФ, на Донбасі її військ немає).
3. Хто гарантуватиме і яким чином допуск представників українських партій, української ЦВК на території, які зараз називаються ДНР та ЛНР?
4. Чи встигнуть це зробити на умовах, які вигідні Україні до місцевих виборів?
5. І ГОЛОВНЕ: чому ніде не згадується про Крим?

Замість висновків:

1. Комунікація провалена: досі від української влади не опублікували підписані документи.
2. Ситуацію наразі використовують на свій бік так звані ЛНР і ДНР
3. Схоже, що формула розколює і поляризує українське суспільство ще більше, і це, в першу чергу, вигідно РФ.

Слідкуємо за ситуацією далі.




Що відбувається в МОЗ? З’ясовуємо причини конфлікту

Незалежно від того, хто для вас Уляна Супрун — „доктор смерть“ чи найкраща міністр всіх часів і народів, ви напевно помітили, що в МОЗ коїться щось дуже дивне. Члени старої команди заявляють про політичний тиск. Нове керівництво звинувачує їх у корупції.

Ми відновили хронологію подій і з’ясували причини конфлікту. Пропонуємо ознайомитися, аби розуміти, що відбувається.

Усе почалося 23 вересня, коли новопризначений заступник міністра МОЗ Михайло Загрійчук запропонував звільнитися гендиректорці Директорату медичних послуг Оксані Сухоруковій. Коли ж та відмовилася, він зібрав усіх працівників на засідання http://bit.ly/2n4EKPf (стенограма), http://bit.ly/2nWHLB3 (аудіозапис).

Там і розгорівся конфлікт. Загорійчук оголосив про розбіжності в поглядах з нинішнім керівництвом директоратів. Запевнив, що зробить усе можливе, аби збудувати свою вертикаль управління, яка працюватиме «злагоджено, як одна команда». А ще захотів, аби всі управлінці були лікарями. Коли ж йому зауважили, що нова міністерка не має вищої медосвіти, сказав, що це питання його не стосується.

У відповідь працівники міністерства оприлюднили відкритий лист до прем’єр-міністра Олексія Гончарука, в якому заявили про «безпрецедентний політичний тиск на професійних держслужбовців», спроби «нарізати» повноваження і ввести ручне управління http://bit.ly/2mhMbSI

Реакція нової очільниці МОЗ Зоряни Скалецької не забаралася. Того ж дня просто з Нью-Йорка, де перебувала у відрядження на Генасамблеї ООН, вона оголосила, що вирішила провести…аудит усіх співробітників МОЗ http://bit.ly/2miyGCf

Уже наступного ранку на працівників міністерства при вході чекали пропускні пункти. Щоб потрапити на робоче місце, спершу потрібно було вказати в журналі час свого прибуття http://bit.ly/2nXBFQW Від цього біля дверей утворилася черга. Люди нервово жартували про державу в смартфоні.

Потім до кабінетів держслужбовців МОЗ навідалася заступниця міністра Олена Сімоненко в супроводі трьох представників відділу кадрів, щось нотували в блокноти http://bit.ly/2oGbcYH

Тим часом під МОЗ зібралося одразу два мітинги: за і проти нового керівництва. Журналісти збунтувалися проти комунікаційної політики відомства. Якщо коротко, прес-служба міністерства ігнорує інформаційні запити.

Наприклад, ми свій надіслали ще 4 вересня. Нам постійно обіцяють, що відповідь буде ось-ось. Вже кінець місяця, а її й досі немає. І це при тому, що відповідно до закону «Про доступ до публічної інформації» їм на це дається усього п’ять днів.

Масла у вогонь підлив радник Скалецької Дмитро Раімов. Посилаючись на СБУ, він заявив, що внаслідок закупівель машин «швидкої» за технічним завданням, яке встановило попереднє керівництво МОЗ, «є передумови про перевитрати держкоштів на 100 млн гривень». Щоправда документи, які б це підтверджували, він не показав.

Олександр Данилюк із Директорату медпослуг на це відповів, що «МОЗ не оперує коштами, не проводить закупівлі і не визначає вартість будь-якого з продуктів закупівель» http://bit.ly/2n9BUs7

Уже в Україні Скалецька підтвердила намір провести аудит (пізніше з’ясувалося, що це стандартне щорічне оцінювання держслужбовців http://bit.ly/2oGI2bV) і пообіцяла, що за його результатами найкращі співробітники залишаться працювати. Тих, «хто за картинками ховає неефективність і бездіяльність», попросила на вихід http://bit.ly/2nRcM9Q

У четвер команда МОЗ публічно запросила Скалецьку на зустріч із держслужбовцями. Але, за словами Ірини Литовченко, керівниці Директорату зі стратегічного планування, з’явилася «якась ну дуже важлива зустріч, на яку треба обов’язково втекти за 15 хвилин до початку нашої». Щоб розуміти рівень того, що називають “міскомунікацією”: заховали навіть ключ від зали, щоб люди навіть не змогли туди зайти.

Наразі на 2 жовтня запланована нова зустріч усіх без виключення працівників відомства. Там очільниця МОЗ пообіцяла «залагодити спір, що виник всередині команди».

Учора ситуація розгорталася ще цікавіше: міністерка Зоряна Скалецька та її радник з комунікації Дмитро Раімов писали про зустріч із Світовим банком та зазначали, що дякують за співпрацю Ірині Литовченко. Кажуть, що продовжують далі працювати http://bit.ly/2o0Msd8 і робота нарешті відновилася http://bit.ly/2ncaIcn.

Сама ж Литовченко ввечері зробила інші акценти. Вона зауважує, що у МОЗі ділять на «старих» і «нових», «стравлюють» між собою директорати і департамент реалізації політик, загалом вноситься розбрат та неефективна конкуренція. І це в той час, як усіх переконують, що це просто проблема у комунікації.

Литовченко впевнена, що «конфлікт у міністерстві — це не про «міскомунікацію», а про знищення зародків якісно нової державної служби, до якої увірвалися зі старими принципами та правилами» http://bit.ly/2n3i1Dl

Перехідна книга

Стара, але досі чинна команда МОЗ продовжує закидати звинувачення новому керівництву. Каже, воно геть ігнорує так звану «перехідну книгу», де чітко прописано, що вже зроблено, що в процесі та що планується зробити в наступні 100 днів, 3-5 років.

«Під час формування бюджету на 2020 рік заступниками та радникам міністра було прийнято політичне рішення скоротити фінансування ліків для орфанних хворих (з вродженими чи набутими хворобами). Ба більше — відповідальність за це переклали на попередню команду», — обурюється Дана Юрович, керівниця експертної групи з питань євроінтеграції при МОЗ http://bit.ly/2oGbcYH

Скалецька щиро здивована таким звинуваченням. Каже, що дізнається про всі ці проблеми через соціальні мережі. Але ж і сама про це пише там само. Щоправда від імені офіційної сторінки МОЗ http://bit.ly/2nVYLHM