1

«Вітаю, ви заразилися ВІЛ». Фейк з 20-річним стажем

Хто з вас чув/читав фейк-страшилку про те, що у кінотеатрах/театрах/автобусах розкладені голки, заражені СНІДом?

Цей жахливчик обійшов пів світу, люди з десятків країн переказували історію з вуст в уста: дівчина пішла в кінотеатр, випадково сіла на голку, а потім побачила напис «Вітаю, ви заразилися ВІЛ». Серйозно?

Ця вся історія розрахована на геть нетямущих людей, які готові повірити у будь-яку нісенітницю. Цей фейк походить ще з початку 2000-х. Наразі у світі не зафіксовано жодного випадку зараження ВІЛ подібним способом. Справа у тому, що вірус імунодефіциту людини дуже вразливий до зовнішніх впливів. Він добре живе у крові та спермі, але у зовнішньому середовищі помирає у лічені години. І це в гіршому випадку.

А тепер трохи цифр і фактів:

– На початок 2019 року під медичним наглядом в Україні знаходиться 137 176 ВІЛ-інфікованих громадян.
– За підрахунками Центру громадського здоров’я, в Україні близько 200 тисяч інфікованих громадян. Орієнтовно, кожен другий із них не знає про свій статус.
– Кожен 100-й українець у віці від 15 до 49 років інфікований ВІЛ. Це один із найвищих показників серед країн Східної Європи.
– Київ – один із лідерів у Європі, де діагностують найбільше випадків ВІЛ-інфікування в Україні. Наразі у столиці (за оціночними даними організації «100% Життя») проживає майже 20 тисяч людей із позитивним ВІЛ-статусом. 13 283 ВІЛ-інфікованих, що живуть у Києві, знаходяться на диспансерному обліку. Кожен четвертий киянин, який живе із ВІЛ, не знає про свій статус і відповідно не отримує медичної допомоги.
– Люди, які мають ВІЛ статус, але приймають лікування, є абсолютно безпечними: вони не можуть інфікувати інших ні через кров, ні через сперму, ні через плаценту. Вони живуть десятки років і народжують здорових дітей.
– Держава забезпечує ВІЛ-інфікованих українців спеціальним лікуванням – антиретровірусною терапією, яка має скороченуназву АРВ. У бюджеті України на 2020 рік на закупівлю цих ліків закладено 207 млн грн.
– Головним способом зараження ВІЛ в Україні є гетеросексуальний контакт (це коли чоловік і жінка займаються незахищеним сексом) – 72,2% випадків. Другим за кількістю випадків інфікування є парентеральний спосіб: через голки під час введення наркотивних препаратів (близько 20% випадків). Але не треба плутати цей спосіб із голками в кінотеатрі. Люди, які вживають наркотики і користуються одним і тим же шприцом (по-перше, свіжа кров може залишатися в голці (а не на голці), а, по-друге, разом з новою дозою потрапляти в кров).

Важливо пам’ятати:
– ВІЛ не передається через обійми, поцілунки, дотики, користування спільним посудом, милом чи рушниками.
– Людина, яка знає про сві ВІЛ-позитивний статус і вживає ліки живе повноцінним життям і абсолюнто безпечна для своїх статевих партнерів.
– ВІЛ – це ніяка не чума 20 чи 21 століття. Припиніть поширювати ці нісенітниці. Краще зробіть тест на ВІЛ – це безкоштовно. Запитайте у свого сімейного лікаря.




На гачку в „чорної п’ятниці“

П’ятниця. Чорна п’ятниця. Саме час розглянути цікавий маніпулятивний прийом – ефект приманки.

Одне із найвідоміших досліджень.

У 2000-х журнал The Economist пропонував своїм читачам підписатися на видання.

– Онлайн-версію видання за 59 доларів
– На друковану і онлайн-версію – за 125 доларів

Звісно, до друкованої додавали електронну для заохочення читачів читати онлайн-варіант.

Дослідження вибору провели на студентах одного із університетів. При виборі із цих двох варіантів 68% студентів вибрали підписку на електронну версію, а 32% – на друковану та електронну. Загалом це дало б виручку $8012.

А тепер дивіться. Якщо додати до цього переліку ще один пункт, ми маємо кардинально протилежну ситуацію.

Отож, якщо обирати між підпискою на:
– Онлайн-версію видання за 59 доларів
– На друковану і онлайн-версію – за 125 доларів
– І лише друковану версію – за 125 доларів,

то третій варіант, звісно ж, ніхто не вибере. Проте лише його наявність збільшила виручку з $8012 до $11 444. Чому? Кількість клієнтів, які обрали електронну і друковану підписку (дорожчий продукт) збільшилася з 32% до 84%.

Подібна історія є зі столами. Колись один із магазинів, який торгував столами, розставляв товар від найдешевшого до найдорожчого. Покупці заходили, бачили стіл, який підходить їм по ціні і купували. В кінець магазину майже ніхто не проходив.

Проте, коли власник магазину змінив розташування столів від найдорожчого при вході до найдешевшого в кінці магазину, то ситуація змінилася: покупці, навіть, коли бачили найдешевший стіл, все-таки зосереджували свій вибір на іншому – із середньою ціною.

Цей же ефект приманки діє навіть в дейтингових додатках типу тіндер чи баду: вибір свайпнете ви вправо чи вліво залежить від того, скільки привабливих або непривабливих користувачів було попереду.

Сьогодні ефект приманки будуть використовувати скрізь. Купи одну одиницю за таку-то ціну, або дві за трішки більшу (але це ж менше, ніж окремо купувати дві одиниці товару). Або „купи дві одиниці товару і отримай третю в подарунок“ – і яка різниця, що третя вам не потрібна, а йшли ви тільки за однією одиницею товару.

Так, люди люблять порівнювати і вибирати, а цим успішно користуються маркетологи. Сьогодні (насправді – не тільки сьогодні) ви побачите товари з різними характеристиками та цінами, які продумані до нюансів, щоб ви купили конкретний продукт.

Підсумуємо: ефект приманки – це коли вам просто додають ще один варіант для вибору, ще один варіант для порівняння. Просто цей варіант настільки непривабливий і доданий тільки для контрасту. Саме таким «ненав’язливим» чином нам «допомагають» купити потрібний продукт.

Як протистояти цьому ефекту?

– Чітко купуйте те, за чим прийшли.
– Зосередьтеся на тому, скільки одиниць товару вам потрібно
– Зосередьтеся на ціні за одиницю і не купуйте лишніх речей або продуктів тільки тому, що на них «знижка» або вони йдуть в додатку до тої реіч, яка вам дійсно потрібна.

Більше цікавої інформації зі світу маркетингу шукайте на нашій сторінці щоп’ятниці.

Хочете знати більше про те, чи справді ми самостійно ухвалюємо власні рішення, подивіться TED Дена Аріеля, професора, який вивчає поведінкову економіку http://bit.ly/2q0IGSx




Хто поцупив лавку на лінії розмежування?

Химерна історія з «потойбіччя». 15 листопада численні ЗМІ повідомили, що в районі розведення військ у Станиці Луганській окупанти поцупили «українську лавку». Дійсно — якщо судити з відео, яке виклали в інтернеті, все саме так і виглядало http://bit.ly/2XVhv86 Проте події не завжди такі, якими здаються. Як усе сталось насправді — з’ясовуємо далі.

Напередодні відкриття нового мосту через Сіверський Донець у соцмережі потрапило відео з камер спостереження. На ньому невідомі чоловіки заходять із окупованих територій на підконтрольну Україні ділянку, аби винести лавку з дашком, що лишилась без нагляду. Спочатку намагаються протягти її тимчасовою переправою, але вона не пролазить. Тож вони вимушені нести через новий міст. У коментарях до відео люди обурено пишуть: «Поверніть лавку, гади!»

Наші колеги з BBC Україна на місці події розібралася, як усе було насправді та як склалася доля «викраденої лавки» https://bbc.in/2OtN3PG Офіцер з української частини, який працює на мосту в Станиці Луганській, пояснив журналістам, що згадану лавку виготовили на окупованій території.

У цьому можна пересвідчитися хоча б за тим, що на іншому боці моста, де стоять терористи, вже є кілька аналогічних лавочок. На підконтрольному Україні боці була тільки одна така лавка. За словами офіцера, вона там опинилась вночі, коли дув сильний вітер і скинув її з мосту.

«П’ятеро працівників з „ЛНР“ змушені були спуститися вниз на український берег і забрати лавку назад до себе. Але виглядало це так, ніби вони справді щось крадуть. Однак з нашого боку таких лавок немає», — пояснив він.

Правдивість його слів підтверджує зовнішній вигляд злощасної лавки — на ній видні сліди від падіння. Пластиковий дашок над нею створює парусність, тому після цього випадку інцидент повторювався ще кілька разів. І так само приходили невідомі і забирали її назад. Проте в ЗМІ про це більше не згадували.

«Потім вони нарешті додумалися приварити лавки, й це припинилося», — сказав український офіцер.

P.S. Хочемо додати, що вкрали в нас не лавку, а значно більше і важливіше — територію, домівки, життя.




Як Савік Шустер популяризує псевдомедицину

Медіа повинні дотримуватися балансу думок, але вони не зобов’язані поширювати думки фейкових та сумнівних експертів. Те, що ми розбираємо сьогодні, за межами здорового глузду, але ми отримали стільки запитів від вас з проханнями прокоментуватищо таки зробили невеличкий аналіз.

Сідайте зручненько, ми починаємо.

Сьогодні наш пацієнт — «Свобода слова Савіка Шустера» — ток-шоу на телеканалі «Україна». Розглянемо випуск за 22 листопада цього року http://bit.ly/2qPtvfq Звісно не весь (майже три години етеру!), але зупинимося на найцікавішому.
Насправді, про маніпуляції можна було розказати ще до початку програми, коли ми побачили список гостей.

Треш починається буквально на перших хвилинах програми. Одна з гостей студії — Людмила Васильєва, очільниця клініки холістичної (бездоказової) медицини в Дубаї. Журналісти стверджують як доведений факт: у 1989 році вона стала першою лікаркою, яка «за допомогою гомеопатії здійснювала успішну реабілітацію дітей, які постраждали від аварії на ЧАЕС» http://bit.ly/2ryY752

Це вже не думка окремого гостя, а позиція усієї програми. В такому формулюванні слова журналістів звучать як ствердження і визнання дієвості гомеопатії. А це неправда! Жодне належне наукове дослідження не змогло довести, що хоча б один із гомеопатичних препаратів може вилікувати яку-небудь хворобу. Ба більше — деякі з речовин, що входять до їх складу, можуть бути шкідливими http://bit.ly/2DkXbn8

Далі до студії завітав лікар-педіатр Євген Комаровський, який почав захищати радянську систему охорони здоров’я і критикувати колишню очільницю МОЗ Уляну Супрун. При чому робив це поетично, цитував російського поета Лєрмонтова: «Смеясь, он дерзко презирал/ Земли чужой язык и нравы; Не мог понять в сей миг кровавый,/ На что он руку поднимал!» http://bit.ly/2L1hcn7 Окремо відзначимо, що акцентував Комаровський на конкурентрній системі медицини і при цьому говорив про радянського лікаря в цій системі. Нагадаємо, що Радянського Союзу немає уже 28 років. Також звертаємо увагу на його перепалку із Яніною Соколовою, адже у студії ток-шоу під час спічу навіть показали епізоди передачі “Рандвеву”, де була запрошена Супрун. http://bit.ly/2sjWyIk

Представляючи наступного гостя — Дмитра Скопінцева, засновника аюрведичної клініки Calendula, Савік Шустер заливається газелями і хабібами: «Що таке аюрведа я не буду пояснювати, є вікіпедія, але це най-найпровідніша практика і теорія лікування людей. Ще 4 тисячі років тому. Дмитро — це геній діагноза. Так як це робить він, я рідко коли зустрічав таких лікарів» (переклад з російської – По той бік новин) http://bit.ly/2OqMupK

Скопінцев — активний учасник заходів, що пропагують альтернативну медицину http://bit.ly/2XZx1QE та автор курсу, “прости господи”, аюрведичної дієтології (вартість — $1000) http://bit.ly/2QWKdEr

І ось до такої також компанії завітала міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька http://bit.ly/37HLeWO І поки Васильєва щебече про гомеопатію та енергію космосу, каже, що медитація та медицина — це однокореневі слова (насправді ні) http://bit.ly/2KYXIzn очільниця МОЗ і присутні лікарі в студії тільки посміхаються й іронічно хмурять лоба.

Одразу після Васильєвої слово дають Зоряні Скалецькій. Вона ніби нічого не сталося, починає говорити про здоровий спосіб життя і таке інше абощо. Про фейкових лікарів, які виступали до неї, ані слова не каже http://bit.ly/2OPdgqH

На жаль, ніхто з пристуніх лікарів та експертів у студії мовчки слухають треш Скопінцева, який розповідає, що не варто сліпо слідувати медпротоколам, оскільки, наприклад, вони не написані для «вегетативного розладу». Для вегетативного розладу, Карле! http://bit.ly/2pVtDcL Такого протоколу немає з тієї простої причини, що діагнозу «вегето-судинна дистонія» не існує в міжнародній медицині http://bit.ly/2QZ6Asz Але рейтингове ток-шоу із мільйонною аудиторією транслює “експертів”, які говорять відверті нісенітниці.

На наше суб’єктивне переконання, мовчання очільника МОЗ (незалежно від прізвища) про шарлатанів та й навіть просто присутність з ними в одній студії – це легітимізація їхньої діяльності.

Дивіться, яка цікаву маніпуляцію робить Шустер. Спочатку глядачам демонструють сюжет про ставлення людей до вакцинації. Більшість опитаних кажуть, що вакцинація призводить до хвороб і смерті http://bit.ly/2rsAWJA Зізнаємося, ми здивувалися, як це не запросили до студії якого-небудь антивакцинатора. В компанію гомеопатів та аюрведичних дієтологів він би добре вписався.

Але після спічу міністерки про щеплення, відбувається певна підміна понять. Одразу після інформації про щеплення, Шустер звертає увагу на екран та ТОП-10 фармкомпаній у світі і говорить про їхній вплив в Україні. Ще раз. Шустер називає прибутки фармкомпаній в продовження блоку щеплень. Ні-ні, він звісно не мав на меті підвести глядачів до думки про те, що щеплення та вакцинації – це наслідок впливу фармкомпаній http://bit.ly/2Oq8h0v

Цей текст спочатку був значно довший, бо маніпуляцій значно більше, проте закінчимо словами Комаровського, який в цьому випадку, безумовно, правий: «Хто півгодини на день дивиться телевізор — ця людина психічно хвора» http://bit.ly/2XPQV0n

Післямова

У той час, як ми докладаємо максимальних зусиль, аби викрити численні схеми шахраїв та ТБ-програми http://bit.ly/34qGMJR, куди запрошують усіляких шахраїв, що називають себе лікарями, телевізійники наполегливо протягують на свої етери усіляких гомеопатів, цілителів та інших «експертів». При чому ставлять їх в один ряд зі справжніми лікарями, тим самим легалізуючи їхню діяльність.
У МОЗ наполегливо ігнорують всі запити, що стосуються цієї теми. Ще 9 вересня ми просили надати офіційну позицію міністерства щодо статті 74-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” – “Право на зайняття народною медициною (цілительством)”. Кілька разів додатково зв’язувалися телефоном, але віз і нині там, де був…




TheEconomist опублікував мапу України без Криму

Зрада була. Але вже немає. Посольство України у Великій Британії та Північній Ірландії звернуло увагу, що британський тижневик TheEconomist опублікував на ютубі відеоролик, у якому мапа України зображена без Криму http://bit.ly/37x2NIR

Про це співробітники посольства написали в Тwitter, завбачливо тегнувши видання. «TheEconomist, ми дуже сподіваємося, що таке надійне і всесвітньо відоме медіа змінить свою мапу належним чином. #crimeaisukraine», — звернулися дипломати до журналістів з проханням виправити помилку.

Цікаво, що з подібним проханням посольство також звернулося й зі своєї сторінки в фейсбуці http://bit.ly/2OiKnnX От тільки тегнули вони чомусь іншу сторінку з ідентичною назвою http://bit.ly/2XIT0er Тоді як офіційна ось ця http://bit.ly/2KLqhAk
Фейсбук маркує підтверджені сторінки спеціальними „пташками“ біля назви.

Хай там як, видання таки почуло заклики. Ми перевірили канал TheEconomist на ютубі — цього відео вже немає http://bit.ly/2Ojas6h Немає його і на сторінці фейсбук http://bit.ly/2OcGVuK

Добре, що помилку видалили. Але ще краще було б, аби журналісти не замітали сліди, а просто відредагували мапу і дали спростування.

До речі, якщо судити за прінтскріном, яке поширило українське посольство, то наші дипломати мають російськомовний інтерфейс на ютубі. Авжеж, їхнє право, але все ж таки держслужбовці…

Це не перший випадок, коли мапу України каструють. Минулого року телеканал СТБ продемонстрував у етері Україну без Криму http://bit.ly/2QHoJey Нещодавно цієї ж помилки припустилися в Monobank http://bit.ly/35s5WYL




Як сумнівне дослідження заплямувало репутацію України

Ви чули? Ну ви це чули? Обережно, інформація маніпулятивна, але розігнали її як правду: українці в лідерах серед антисемітів Європи. Десятки українських медіа, серед яких навіть Українська правда, Радіо Свобода, Дзеркало тижня та інші. Ні, наші медіа не придумали цю новину. Вони її передрукували із «поважного джерела». А джерело таких заяв — інформаційне агентство The Associated Press http://bit.ly/2OxA0va (так, за останні кілька тижнів ми уже ловили агенцію на поширенні маніпулятивної інформації).

Отож, ми проаналізували не публікацію The Associated Press, а першоджерело — дослідження Антидифамаційної ліги, на яке посилається іноземне і українські видання http://bit.ly/2XG9vYz.

Що не так у твердженні «Результати опитування виявили, що антисемітські настрої найбільш поширені в Польщі. З 37% у 2015 році вони виросли до 48% у 2019-му. Та в Україні, де зростання було ще інтенсивнішим — до 46% з 32% у 2016 році» і чому таким результатам не варто довіряти і сприймати як істину.

Ще не так?

1. Дослідження — не репрезентативне. Цьогоріч оприлюднені результати опитувань лише у вісімнадцяти країнах загалом. З них усього 14 — європейські. Можливо пізніше дані будуть оновлюватися, але поки що ситуація саме така. Попри це ЗМІ роблять гучну заяву, що українці — одні з лідерів серед антисемітів у Європі. Ми переконані, що не можна робити такі висновки, коли опитано далеко не всі європейські країни http://bit.ly/34eSWpa

2. Сумнівна методологія дослідження. Випадковим чином опитали 500 людей (іноді — трохи більше). В деяких країнах опитування телефонне, в деяких — особисте. Якщо опитування телефонне, респондентів система обирає випадково! Тобто, вибірка нерепрезентативна http://bit.ly/35rNhfs Попри це, дослідники з Антидифамаційної ліги заявляють про похибку в 4,4% з довірчою ймовірністю 95% http://bit.ly/34eSWpa

3. Дуже висока волатильність (мінливість). Показники Польщі з 2015-го та України з 2016-го дуже різко змінилися. Зазвичай настрої мас у подібних «вічних» питаннях різко не змінюються. Отже, така волатильність показників є непрямим свідченням, що методика дослідження ненадійна.

4. Лінгвіст, філософ та соціальний активіст Ноам Хомський охарактеризував Антидифамаційну лігу як таку, що представляє будь-яку опозицію ізраїльським інтересам як антисемітизм http://bit.ly/2OwtPYi

5. І найголовніше — ось тут дослідження Міністерства Ізраїлю у зв’язках з діаспорою, яке щороку звітує про прояви антисемітизму в світі http://bit.ly/37q8Vmi Щодо України: за даними 2018 року, ми продовжуємо очолювати кількість антисемітських інцидентів на просторі колишнього СРСР. АЛЕ! у 2018 році можна зазначити, що, на відміну від попередніх років, інцидентів НЕ спостерігалося.
Більше того, державні органи влади, зокрема представники центральних органів влади публічно засуджували явище антисемітизму. Також у 2018 році спостерігалося помітне зменшення явищ вандалізму щодо місць поховання євреїв, а деякі жертви кладовищ та поховань жертв Голокосту були вчинені шукачами скарбів.
Однак, загрози євреям значно збільшились, і це відобразилось у розповсюдженні графіті-адрес із закликом до насилля. Загалом, ні в 2017 р., ні в 2018 р. в Україні не було зафіксовано жодного випадку фізичного насилля на грунті антисемітизму http://bit.ly/2Oy0E7j На переконання голови Асоціації єврейських організацій України Йосифа Зісельса, половина проявів антисемітизму в Україні, є штучними та насадженими з-за кордону http://bit.ly/33bUZZV

До речі, це не вперше The Associated Press кидає тінь на репутацію України. Минулого тижня агентство розповсюдило фейк, мовляв, у Києві назвали вулиці іменами нацистських колаборантів http://bit.ly/348ivby
А 9 листопада Дзеркалі тижня опублікувало соціологічне дослідження громадської думки на територіях, непідконтрольних Україні. От тільки провела його компанія, яку неодноразово ловили на маніпулюванні результатами соцопитувань http://bit.ly/2D7gosz

P.S. Більшість медіа, які поширювали новину про антисемітизм, вказували джерело як “АнтидЕфамаційна ліга”. Насправді, в Україні англомовний термін “defamation” має чіткий переклад “дифамація”, відповідно антидИфамаційна ліга (саме так і вказано в друкованих джерелах, а не у вікіпедії).




Фейки про „чорних трансплантологів“

Пам’ятаєте страшилку про чорних трансплантологів? Ну оце все “викрадають на органи посеред вулиці і бла-бла-бла”? Так от, десятки медіа поширили перекручену або відверто брехливу інформацію про незаконну пересадку чи продаж органів в Україні. Що трапилося і в чому винна поліція — розповідаємо далі.

Що сталося?

Усе почалося зі статті на сайті «Информатор», у якій йшлося про те, що правоохоронці нібито накрили медклініку, яка торгувала людськими органами на чорному ринку. В будівлі, мовляв, знаходилися ємності з рідким азотом, які були підписані як «нирки» і «серце». Редактор стверджує, що це пряма мова працівника поліції. Однак жодного прізвища не називає http://bit.ly/340xCDL

Сенсаційну новину підхопили десятки ЗМІ зі «всепропащими» заголовками. Нижче всіх опустився канал ICTV, в етері якого журналістка застрашливим голосом каже, що людей «крадуть просто посеред вулиці. Вирізають їм серця, нирки та печінки. Органи продають цілими партіями за кордон. А від трупів просто позбуваються» http://bit.ly/2XtCAqc Підтвердження моторошним словам вона не наводить.

Звідки ж взялася така інформація?

Поліцейські Київщини повідомили, що перевіряють «факт незаконної трансплантації людських органів» в одному з приватних медцентрів.

«Поліцейські дізнались, що там можуть відбуватися незаконні медичні операції. Відкрили кримінальне провадження за ст.143 (порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини), вилучили документацію, техобладнання, зокрема, кріохолодильні камери з різними біологічними зразками» http://bit.ly/2s2Bm9M

Це все. А тепер порівняйте з тим, що понаписували журналісти. Ані слова про викрадення людей, яким нібито вирізають серця.

Що не так?

1. Інформацію, яку розповсюдила поліція, суспільство сприйняло буквально — викрадення людей, вирізання органів, пересадки. Водночас правоохоронці не наводять жодної доведеної вини, тільки підозри. Легенда про «чорних трансплантологів» вкотре «пішла» в народ.

2. Розповсюджена журналістами інформація, що органи зберігалися в рідкому азоті — абсурд, оскільки: після припинення кровообігу в органі починається комплекс патологічних процесів, що призводять до розвитку ішемії, тромбозу в мікросудинних руслах, цитоліз. Для боротьби з цими явищами донорський орган зберігається в спеціальному консерваційному розчині. Серце так можна зберегти максимум 4-6 годин, печінку — 12-15 годин, нирку — 16 годин.

3. Орган для пересадки повинен підходити реципієнту за розміром, вагою, групою крові та генетичної сумісності. Інакше неминуча гостра реакція відторгнення, яка призведе до смерті реципієнта. Тому страшилка “ловлять на вулиці на органи” – гарний жахливчик без будь-яких підстав.

4. Всі пацієнти після пересадки отримують пожиттєво ліки, тому сховатись від лікарів після пересадки нереально, без медичного нагляду та ліків не можливо жити з донорським органом.

5. Оскільки цю справу розслідують працівники Бориспільського відділу поліції, низка видань вирішила, що це сталося «в одному з приватних медичних центрів у Борисполі» http://bit.ly/2XtyEWuhttp://bit.ly/37qxoru або просто на Київщині http://bit.ly/2XGLlgR Насправді обшуки проводилися в «Медичному центрі Інститут сімейної медицини плюс» у Києві по вул. Курнатовського, 20. У цьому можна переконатися, якщо порівняти фото з місця події з зображеннями гугл-мапи http://bit.ly/2D0bRIv

У зв’язку з цим інцидентом ГО «Національний рух За трансплантацію», яка адвокатує трансплантацію в Україні, звернулася з заявою до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

«Інформація про незаконну трансплантацію в одній з приватних клінік настільки фантастична, що немає з реальністю нічого спільного. Недостовірна інформація, яка надається правоохоронними органами в ЗМІ підриває авторитет України на міжнародній арені, не підтвердження фактів про злочин в сфері трансплантації призводить до знищення цілої галузі в медицині.
Трупна трансплантація в Україні останні два роки не виконується. Ми єдина держава в Європі, де помирають тисячі пацієнтів, які потребують пересадки органів. Україна повинна розвивати трансплантацію та популяризувати донорство і в жодному разі не припустимо розповсюдження не підтвердженої або перекрученої інформації в ЗМІ про пересадку або продаж органів» http://bit.ly/2D06KaW




Провідні ЗМІ не перевірили першоджерела і обмовивли Україну

Як десятки світових медіа поширили брехню про те, що у Києві перейменовують вулиці на честь відомих нацистів-колаборантів і вбивць.

Вкотре Україна опиняється в центрі світової уваги. На жаль, знову скандальної.

Директор Українського єврейського комітету Едуард Долинський на своїй сторінці у фейсбук написав ось таку неперевірену (а насправді брехливу) інформацію:

«Депутаты Киеврады назвали улицу в честь массового убийцы, палача и карателя ИВАНА Павленко — нацистского коллаборанта, военного преступника, коменданта украинской вспомогательной полиции и командира 109-го батальона вспомогательной полиции СС» http://bit.ly/2Of14iC

Це брехня. Вулицю перейменували на шану іншої людини — ВІКТОРА Павленка, громадсько-політичного та військового діяча, генерал-хорунжого армії УНР. До цього часу вулиця носила проектну назву Ягідна. Але, оскільки така вже існує в іншому районі столиці, вирішили обрати альтернативний варіант http://bit.ly/32Q0htMhttp://bit.ly/2rKQMPP

Біда в тому, що допис Долинського бездумно і без перевірки фактів процитували десятки активістів, так званих антифашистів, єврейських організацій, ЗМІ з різних країн, а головним чином — міжнародне інформаційне агентство The Associated Press:

«Директор Українського єврейського комітету жорстко розкритикував рішення законодавчого органу столиці України про надання вулицям імен нацистських колаборантів http://bit.ly/2rKNkER

Новину агентства без фактчекінгу підхопили інші впливові видання — The Washington Post https://wapo.st/2Xc6D5C, The New York Times https://nyti.ms/2Ob647W, американський новинний телеканал ABC News https://abcn.ws/32OoBMF і навіть українська англомовна газета Kyiv Post http://bit.ly/2q4QFya Всі вони дослівно процитувало опублікований текст інформагентства.

А все чому? Знову журналісти роблять новину, що базується виключно на дописі в соціальній мережі. При чому коментар дають тільки однієї сторони — директора Українського єврейського комітету. Інша сторона представлена просто: «Від української влади не було негайної реакції». Тобто запит може й надіслали, а от миттєвої відповіді не дочекалися…

Долинський знову підлив масла у вогонь: «Associated Press пишет о переименовании улицы в Киеве в честь нацистского коллаборанта, а украинские СМИ хранят полное и абсолютное молчание» http://bit.ly/32NYm8U

Щоправда потім він оновив свій попередній допис: «Пишут, что, возможно, улица названа в честь генерала Виктора Павленко, а не генерала Ивана Павленко. Пока нет официального объяснения Киеврады. Пытаюсь получить объяснение».

Насправді вся інформація щодо найменувань була розміщена у відкритому доступі на офіційному порталі Київської міської ради задовго до прийняття рішення.

Попри це Київській міській раді таки довелося відбиватися від цієї навали дезінформації. Вчора на сайті опублікували роз’яснення:

«Деякі публічні особи поширили власні здогадки, що вулицю названо ім’ям Івана Павленка, чим спричинили негативний резонанс у міжнародному медіа-просторі. Тему жваво підхопили не лише російські пропагандистські ЗМІ, а й авторитетні міжнародні видання, що негативно вплинуло на імідж Києва та України вцілому.
Ми поважаємо думку кожного громадянина, однак переконливо просимо не поширювати фейки та радимо звертатися за роз’ясненнями до офіційних джерел» http://bit.ly/2QjvZwV

UPD: New York Times написали про помилку. Скріншот – у коментарях.

Звісно, цей текст не поспішають тиражувати міжнародні інформаційні агентства. Згадані ЗМІ не дають спростування поширеним фейкам. Принаймні так само негайно, як їм хотілося отримати відповідь української влади на свої запити. Продовжує мовчати і пан Долинський, якому вже пояснили, що його слова фейкові.

Все це схоже на сплановану інформаційну диверсію. Особливо якщо зауважити, що імпульс брехливій новині за дивним збігом обставин дала саме російська редакція The Associated Press — «MOSCOW (AP)»

«Ми опублікували спростування. Далі сподіваємося на підтримку ЗМІ», — сказала нам очільниця інформаційного управління КМДА Катерина Баранова.




Як посібники терористів на чемпіонат з карате до Японії їздили

Ви просили з’ясувати про каратистів так званої днр і чемпіонат Японії з карате. Ось що можемо розказати.

З чого все почалося?

У соцмережах активно поширюють новину, ніби «каратисти з «ДНР» завоювали кубок світу KWF в Японії». На фотографіях вони позують з медалями та прапором окупантів. Навіть протоколи змагань додаються, на яких так і написано — Donets People.

Це правда, але з зауваженнями. З 7 по 10 листопада в Токіо дійсно відбулися Світова конференція та дев’ятий Кубок світу з каратеномічі http://bit.ly/2CE6MoP Серед учасників — представники Польщі, Болгарії, Литви, Казахстану, Чехії, Бразилії, Росії та інших країн. У списках також були люди, яких записали як делегатів «Donets People».

Що не так?

1. KWF — Всесвітня Федерація Каратеномічі, маловідома японська організація карате, яка просто дозволяє собі в назві носити слово «world» (світова, всесвітня). На їхньому сайті дійсно є інформація про нещодавно розіграний кубок. Проте будь-якої додаткової інформації про цей захід нам не вдалося знайти. Сторінка організації у фейсбуці востаннє оновлювалася 2015 року http://bit.ly/376z75t Це не означає, що події не було. Просто її погано висвітлювали. Натомість на російських сторінках і ЗМІ про це говорять найбільше.

2. KWF — лише одна з багатьох організацій, які проводять різні кубки з карате. Тому не можна стверджувати, що «Японія визнала ДНР», як це зробили деякі українські ЗМІ та активісти. Ці змагання — всього-навсього приватна ініціатива.

Цілком можливо, що заявку подавали як команда від «ДНР». А організатори без задньої думки її затвердили. Інакше важко пояснити, чому допустили терористичну символіку під час проведення кубку.

Важливо інше — за якими паспортами спортсмени заїхали до Японії. Точно не за фейковими. Це або українські, або російські документи. І якщо це російські — тоді це вже дипломатичний скандал. Адже таким чином Японія визнає нав’язане українцям з окупованих територій російське громадянство.

3. Масштаб чемпіонату можна уявити за відео: http://bit.ly/2X9S9TIhttp://bit.ly/32DXJPmhttp://bit.ly/2QlPoxrhttp://www.kwf.jp/ За першим посиланням можна впізнати ракурси, з яких були зроблені розтиражовані фото спортсменів-зрадників. У руках вони тримають той самий прапор.

4. Жодних спортсменів із якихось «ДНР» або «Donets People» на цьому заході не було. Всі згадані переможці — громадяни України. Принаймні немає інформації, що вони змінили громадянство. Каратистка Анна Медведєва (на фото по центру) мешкає в Донецьку, Володимир Сидоров (ліворуч) теж донечанин, тренер цієї «збірної» Андрій Медведєв родом із Макіївки (на фото праворуч).

До речі, Медведєв справді є заслуженим тренером. Але України. Раніше він уже представляв терористів на міжнародному чемпіонаті світу з карате за версією IJKA, що проходив у Туреччині. Нині перебуває в списках Миротворця як посібник терористів. Але не за спортивну діяльність. Він до всього іншого представляє окупаційну адміністрацію Російської Федерації в окупованій Донецькій області http://bit.ly/34V13am

Ще один делегат — Юрій Мартинов з Донецька. На фото позує зі збірною Казахстану. В базі Миротворця, як і Медвєдєв, числиться зрадником батьківщини. Теж активно співпрацює з окупантами, обіймає посади в окупаційній адміністрації http://bit.ly/32I7CeQ

Ми направили запити до МЗС України та посольства Японії в Україні з проханням роз’яснити ситуацію. Щойно отримаємо відповідь — опублікуємо в коментарях.

UPD: На цей інцидент щойно відреагувало посольство України в Японії. Дипломати підтверджують факт запрошення для участі в турнірі спортивної команди, тренувальний клуб якої розташований на території тимчасово окупованої частини Донецької області.

«Посольство України привернуло увагу МЗС Японії до зазначеного факту та передало японській стороні ноту з викладенням відповідної офіційної позиції української сторони. Позиція Японії щодо безумовної підтримки суверенітету та територіальної цілісності нашої держави є послідовною та незмінною, і тому оприлюднені деякими ЗМІ спекуляції щодо можливої зміни цієї позиції японського уряду не мають жодних підстав», — заявили в посольстві.

Дипломати звертають увагу, що «Всесвітня федерація каратеноміті» є приватною організацією, її напрямок карате є маловідомим як в Японії, так і загалом у світі http://bit.ly/351HPQA




Чому закордонні ядерні відходи не потраплять в Україну

Знову брехня! Російські тролі вкотре намагаються залякати українців чутками про ядерні відходи, які нібито США планують утилізувати на території України. До нас звернулося багато стурбованих читачів — просять розібратися.

Заспокойтеся. Перевезення в Україну радіоактивних відходів з інших держав ЗАБОРОНЕНО законом http://bit.ly/2NHszCg (стаття 53). Крім тих, що утворилися внаслідок наданих Україні послуг.

Цей фейк запустили ще кілька місяців тому російські ЗМІ. При чому посилалися вони на терористів з ОРДО. Тепер їхня брехня перекочувала в соціальні мережі. На жаль, її охоче підхопили довірливі українців або відверті зрадофіли. Перепости вимірюються вже десятками тисяч.

Міф 1

«Екс-президент Порошенко уклав контракт з Міненергетики США на поховання в Україні американських ядерних відходів. Для цього і зводиться комплекс Вектор, саме там і буде відбуватися поховання відпрацьованого палива. Після переробки ці відходи будуть поховані на об’єкті під назвою Лот-3. У нього вже завантажені перші контейнери».

РОЗ’ЯСНЮЄМО

— Україна не має жодних домовленостей про утилізацію чужих ядерних відходів на своїй території. Ба більше — Україна сама попросила НАТО про допомогу у ліквідації власних радіоактивних відходів. Ці роботи вже почалися, при чому за угодою, підписаною ще 2013 року http://bit.ly/32Ax99O

— Будівництво комплексу «Вектор» було узгоджене ще в 1998 році. Вже хоча б тому Порошенко не міг бути ініціатором його зведення.

Сховище твердих радіоактивних відходів ЛОТ-З, прийняте в експлуатацію у 2008 році. Побудоване на кошти Єврокомісії. Розраховане на 55000 м3 відходів, що мають надходити з переробних заводів, розташованих на ЧАЕС http://bit.ly/2Q8pb5f

— Ядерні відходи і відпрацьоване паливо — не одне й теж. Відходи утилізуються назавжди. Відпрацьоване ядерне паливо в майбутньому може бути використане для виробництва нового палива та виробництва електроенергії http://bit.ly/2Cywmvs

Міф 2

«Рішення про створення ядерного звалища приймалося без опитування жителів України і Київської області зокрема, чи згодні вони на такі ризики».

РОЗ’ЯСНЮЄМО

Громадяни України можуть не тільки брати участь в обговоренні законопроєктів щодо ядерної енергії, а й вносити свої пропозиції щодо розміщення, проектування, спорудження, експлуатації та зняттям з експлуатації ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання http://bit.ly/2NHszCg (розділ II).

Висновки:

1. Ядерних відходів високого рівня радіоактивності, в т. ч. відпрацьованого ядерного палива, не так вже й багато. Його без проблем можна зберігати, наприклад, безпосередньо біля АЕС у спеціальних цистернах https://youtu.be/Ydj4k615wDg

2.Радіоактивних відходів низького рівня радіоактивності — багато. Але вони не потребують настільки сильного екранування. Головне — аби не намокли, інакше радіоактивні речовини можуть потрапити в ґрунтові води. Такі відходи легко зберігати, наприклад, закопавши у пустелі. В США чотири таких сховища і везти відходи аж в Україну їм немає жодного сенсу https://youtu.be/KnxksKmJa6U

3. Якщо ви хочете спростувати брехню — не поширюйте фейковий допис. Цим ви тільки додаєте йому популярності. Краще зробіть прінтскрін і вже разом зі спростувальним текстом — розміщуйте в соцмережах.

А ще краще — поділіться нашим дописом з друзями. Нехай і вони знають, що до чого. І так – ми ж є в інтаграмі – @Потойбікновин та в телеграмі https://t.me/behindtheukrainiannews