На перший погляд здається, що це купа каміння, вкритого мохом. Або бронзові кружальця, які окислилися під дощем. Насправді ж — це запліснявілий «український» хліб. Читачка Руслана Кравченко цікавиться, чи справжнє фото.
Так, фото справжнє. Його зробив мешканець Білої Церкви Олександр Демінський в урочищі Товста на Київщині (див. мапу в першому коментарі). Просто посеред лісу невідомі висипали гору зіпсованого хліба. Він і досі там лежить.
«Думаю, це якийсь хлібзавод вивіз повернення з крамниць на околиці. Зі мною вже зв’язалася представниця білоцерківської поліції, завтра (йдеться про понеділок 4 листопада – ред.) поїдемо на місце пригоди. Обіцяють провести розслідування», — розповів нам Демінський.
Чоловік відкидає версію фб-користувачів про те, що це можуть бути відходи, куплені для мисливських угідь — як харч кабанам на зиму, адже для мисливських угідь у лісі є годівниці.
Світлину миттєво підхопили численні спільноти в соціальних мережах. Люди обурюються, згадують Голодомор 1933 року, пишуть, що краще б хліб віддали нужденним, а не чекали, доки зіпсується.
Дослідники кажуть, що середньостатистична людина викидає 113 кілограмів їжі щороку. Наприклад, 94% опитаних американців зізналися, що залишають їжу в смітнику через прострочений термін придатності. 60% опитаних викидають їжу, бо сумніваються, чи безпечно її все ще їсти http://bit.ly/34rT44g
Якщо в Україні це часто сприймається з точки зору моралі, то в США — це радше питання раціонального використання ресурсів та заощадження. За підрахунками Американської молочної асоціації, сім’я з чотирьох чоловік може зекономити до $2000, якщо викидитиме менше їжі. Цієї суми достатньо, аби нагодувати тисячі голодних людей.
P.S. Нам пригадався інцидент, що трапився під час візиту прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу в Україну. Вийшовши із літака він, уже знайомий з українськими традиціями, відламав шматочок хліба, вмочив у сіль і надкусив, після чого передав скибку дружині Сарі. Вона кинула хліб на землю http://bit.ly/2WF7lrN
Українська скотовозка, металобрухт, діти і жінки без їжі
|
Сьогодні розглянемо невеличкий, але дуже цікавий кейс – як «простий» Баришівський суд призупинив дію ліцензії авіакомпанії SkyUp.
Коротко: туроператор JoinUp довгий час працював із авіакомпанією МАУ (Міжнародні авіалінії України). Потім зареєстрував власну авіакомпанію – першого в Україні лоукостера SkyUp. До речі, із наймолодшим флотом в нашій державі. http://bit.ly/2NvvM6Lhttp://bit.ly/335z8E3 (середній вік – 11,5 роки).
Суд смт Баришівка, що на Київщині, вирішив припинити дію ліцензії пасажирського авіаперевізника SkyUp. Підстава – фейкова заява Оксани Пасенко. Це жінка, яка ніколи не літала за кордон і не планувала летіти. Жінка, яка просила 500 грн матеріальної допомоги у селищній раді, а сусіди збирали кошти – 3300 грн – на її лікування. Колегам із Схем вона сама розповідає про те, що ніколи не подавала на компанію до суду і звернулася до поліції із заявою, що невідомі особи подали в суд від її імені http://bit.ly/36olXjK Але нікого це не цікавить, судова тяганина триває.
До речі, сама заява грунтується на таких же фейкових фактах. Щоб ви розуміли: суд прийняв рішення на основі ніби-то відкладеного рейсу на три доби із аеропорту «Жуляни». А компанія, на той час, уже кілька місяців як не користувалася цим аеропортом. А затримки із рейсами в той день таки були, але всього на 4 години і з аеропорту «Бориспіль». Але кого цікавлять ті деталі…
Але це не все. Антимонопольний комітет почав штрафувати JoinUp та SkyUp. Спочатку за те, що компанія назвала себе «лідером ринку» (а назвала вона себе так, бо посіла перше місце а кількістю відправлених за кордон туристів). АМКУ вирішив, що це перебільшення і наклав штраф 68 тисяч гривень. Пізніше – оштафував ще раз, але уже на 1,5 мільйони гривень, звинувативши компанію у «розміщенні недостовірних відомостей про виконання рейсів відомими та надійними авіаперевізниками». Вгадайте, що стало підставою для такого штрафу? Скріншот, електронний лист і міфічні телефонні дзвінки. http://bit.ly/3364c6K
Але ми хочемо звернути увагу на інше: як цю ситуацію «розгянали» кілька «лідерів думок»: Олександр Дубінський та Анна Романова (на той час депутат ВР від «Самопомочі»). Вони пишуть пости, розповідають на ефірах майже дослівно, оперуючи одними і тими ж тезами. Тільки Романова українською мовою, а Дубінський – російською. Меседж: SkyUp – скотовозка, металобрухт, жінки та діти без їжі, без води, без пледів застягли в еропорту (а от на скільки часу – версії розходяться).
Як це можна пояснити?
Є таке поняття «меседж-бокс». Коли готують якусь піар-кампанію, прописують основні тези, які будуть «запускати» в інформаційний простір і через кого це робитимуть. Така собі інструкція. Наприклад, ви неодноразово бачили, як під різними постами користувачі залишають однакові коментарі – таким чином, ми можемо здогадуватися, що це боти. Раптом, хто пропустив фільм «Я – бот», то перегляньте http://bit.ly/2qUYK8r.
Це дуже схожа схема, тільки ведеться робота із так званими лідерами думок. Коли потрібно змінити думку до якогось явища, часто використовують так різних людей, які мають хороше охоплення у YouTube, Facebook або доступ до ефірів. Їм дають тези, якими вони мають говорити. Деколи стилістично адаптовані, деколи – ні. Часто можна побачити, як депутати від різних політичних сил або різні блогери одночасно говорять майже ідентичними словами. Таке трапляється. Коли оцим лідерам думок лінь переписувати все своїми словами або є чітка вказівка від замовника використовувати конкретні слова-маркери, щоб сформувати певне ставлення до явища чи компанії.
Ні, ми не стверджуємо, що Дубінський і Романова користувалися одним і тим же меседж-боксом.
Залишимо вам два відео для перегляду та аналізу, кому цікаво:
Скільки можна постити фейки? Це буде історія про десятки медіа та фейсбук-користувачів, яким політичні погляди затьмарили розум і вони поширили брехню. Тут будуть і провідні канали, і відомі блогери, і факапи журналістів.
Зізнавайтеся: хто поширював зраду про те, що Зеленський зустрічався з вчителями неіснуючої школи?
Це брехня!
Розбираємо по пунктах
Перше. Школа існує. В країні зараз відбувається реформа освіти – саме тому у регіонах відбулася реорганізація навчальних закладів: як наслідок виникли опорні школи (як основні) та їхні філії (тобто, заклади, які юридично знаходяться у підпорядкуванні опорних). Саме тому у 2017 році є сотні записів про ліквідацію шкіл (а насправді, вони перейшли у статус філії). Більше про опорні школи і філії читайте тут http://bit.ly/2q42vb7 А ось тут ви знайдете записи в Державній інформаційній системі освіти дані про школу http://bit.ly/2pkEr3O Повна назва навчального закладу «Золотівська філія І-ІІ ступенів № 7 опорного навчального закладу „Золотівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Попаснянської районної ради Луганської області».
Друге. Вчителі – справжні, вони ніякі не актори. Ми поспілкувалися із директором школи Галиною Єремєєвою, яка працює в навчальному закладі уже 31 рік. Вона підтвердила, що обидві вчительки, яких соцмережі і медіа назвали актрисами, таки вчителі, які багато років працюють у школі. Одна із них – це фахівець із обслуговування будівлі та вчитель трудового навчання Світлана Анатолівна Григор. Інша – Світлана Вікторівна Бурлакова, вчитель географії. Вони працюють у цій школі 26 і 10 років відповідно.
Перед тим, як спілкуватися із директоркою, ми повністю вивчили її сторінку у фейсбуці, усіх її друзів і знайшли практично всіх вчителів із фото. Сторінки справжні, створені задовго до зустрічі. Фото небагато, але вони є і дають чітке розуміння: ці дві вчительки не мають нічого спільного із тими, хто був на мітингу ЛНР у 2014 році.
Не даємо лінки на них, оскільки вважаємо це втручанням в особисте життя. Хочете – знайдете самі (усі вихідні дані ми уже вказали). Ближче до вечора отримаємо фото колективу, де є ці вчителі, і доповнимо матеріал. До речі, минулого року учні із Житомирської школи писали листи і збирали подарунки учням із цієї школи у Золотому. Про це зняли сюжет журналісти 5 каналу і тут – та ж директор Галина Єремєєва дає коментар. http://bit.ly/2pWOxIm
Ми також поспілкувалися із волонтерами та людьми, які особисто знають вчителів, а також їздять до цієї школи. І тут можемо багато чого розповісти, адже саме волонтери почали роз’яснювати, що це не фейк. http://bit.ly/348Tqwx
Ще один аргумент: Голова Луганської ОДА, Сергій Гайдай запрошує усіх охочих на екскурсію до «неіснуючої» школи http://bit.ly/32W0KLU Також він надав офіційну інформацію про цю школу http://bit.ly/2pmkjyq
Якщо ви думаєте, що це все, то ні. Обозреватель і ще низка ресурсів у своїх матеріалах пишуть спростування, а наприкінці поширюють брехню: «Вскоре украинский волонтер Тим Златкин сообщил, что ему удалось получить паспортные данные некоторых из участников встречи с президентом. Выяснилось, что учителя являются гражданами РФ». До речі, пост самого Златкіна у фб набрав понад 11 тисяч реакцій та майже 7 тисяч репостів. УВАГА! У пості нема жодного слова ні про вчителів, ні про цю ситуацію. Просто медіа і фейсбук-мешканці видали бажане за дійсне http://bit.ly/32X1wIm
Ми поспілкувалися із Tim Zlatkin, який пояснив нам, що інформація стосується «активістів з російськими паспортами», які говорили про «важливість розведення військ» ще 7 жовтня на мітингу у Золотому. Саме з того часу він і займався тими провокаторами. Не будемо спойлерити – найближчими днями волонтер та блогер напише статтю для наших колег із InformNapalm.
Хочеться сказати ще багато чого, але давайте спочатку думати, тоді поширювати інформацію. Спочатку аналізувати і дивитися, як і хто це розганяє, а тоді робити висновки. Звертати увагу на першоджерела, а не на їх трактування іншими особами. Бо десятки медіа замість того, щоб перевірити інформацію із соцмереж, взяли і опублікували її…
P.S. Ну і хоч трохи треба дивитися на фото, на деталі у зовнішності людей перед тим, як поширювати всілякі нісенітниці.
Зарано тішитися: скільки держава виплатить за народження дитини?
|
Кілька читачів нас запитали, чи це правда і скинули лінк на ось цю публікацію.
Перше: Зеленський нічого не підписував.
Друге: Зеленський тут ні до чого.
Третє і основне, по суті: 18 жовтня Верховна Рада у першому читанні ухвалила проект Державного бюджету на 2020 рік (ще буде друге і третє читання).
Того ж 18 жовтня Парламент проголосував за Постанову із пропозиціями до бюджету 2020 рік (2000-П) http://bit.ly/2BJ9Lft
І от саме в цій Постанові є пункт 1.41, у якому вказано, що до другого читання Кабміну потрібно „Опрацювати питання щодо встановлення нових розмірів допомоги при народженні дитини“. Так, нардепи пропонують нові розміри при народженні дитини: 100 тис. грн – на першу дитину, 200 тис. грн – на другу дитину, 400 тис. грн – на третю і кожну наступну дитину. Спочатку пропонують виплачувати 25% суми одним платежем, а тоді – рівними сумами впродовж 36 місяців.
Чи буде прийнято ці пропозиції, ми дізнаємося, коли буде текст законопроекту про бюджет на 2020 рік.
Детектор брехні: що не так?
|
Показова історія Гаррі Ріджвея — серійного вбивці зі США, який у 1984 році легко пройшов перевірку на поліграфі та був звільнений. У 1987 році в нього взяли зразки слини та волосся. Пізніше їх використали для ДНК тесту, який і довів його вину в злочинах. 2001 року Гаррі знову заарештували https://nyti.ms/2pSvD53
Володимир Зеленський вважає, що чиновники, які працюють з грошима, а також низка нардепів мають пройти перевірку на поліграфі — в народі «детекторі брехні». Якщо процедура кине на когось із них тінь — ними займуться антикорупціонери http://bit.ly/2MG9Q9P
Тобто, під підозру потраплять ті, на кого вкаже пристрій, що реєструє різні показники організму людини, коли їй ставлять питання. Отримані параметри — лише сухі цифри. Все залежить від того, як їх трактує поліграфолог. Але чи можна довіряти його висновкам? Наукові дослідження свідчать — не можна.
Тести на поліграфі – хибні у третині випадків загалом. До невинних людей вони ще більш нещадні — існує 50% шанс, що він скаже, що чесна людина бреше (половина хибнопозитивних результатів). У той час як досвідчені брехуни можуть легко їх «хакнути». Про це свідчать дослідження авторства професора психології та психіатрії університету Міннесоти Девіда Ліккена, який послідовно виступав проти використання поліграфів кадровиками та іншими https://go.nature.com/362SN9G, http://bit.ly/2PiGUXc
Чим чесніше і, як наслідок, спокійніше відповідати на «контрольні» питання, за якими поліграфолог «калібруватиме» решту параметрів, тим більше шансів провалити основні. І навпаки — брехуни можуть обдурити тест, якщо приховано посилять фізіологічні реакції на «контрольні» питання. Це можна зробити, наприклад, розв’язуючи подумки арифметичні задачі, думаючи над чимось хвилюючим і захопливим, затамовуючи дихання або просто кусаючи язика http://bit.ly/2BGCQba
Висновки Національної дослідницької ради США кажуть про те, що за весь час досліджень не знайдено жодних доказів достовірності поліграфа. Надмірна довіра до цих пристроїв при ухваленні державницьких рішень — це загроза національній безпеці. «Оскільки не існує особливої фізіологічної реакції людини на обман, не існує й надійного способу тестування для суджень про злочинну поведінку», — зазначає Леонард Сакс, доктор філософії з соціальної психології, дослідник поліграфу у Брандейському університеті http://bit.ly/2PfIiKb
Використання поліграфу не має сенсу при допиті людей, які щиро вірять у те, що кажуть, незалежно від того, наскільки правдивою чи адекватною є інформація. Тобто, якщо людина городить маячню чи брехню, в яку щиро вірить (як, наприклад, свідки НЛО), поліграф покаже, що вона каже правду http://bit.ly/342Ev7h
Накопичені на сьогодні докази не підтверджують точність, дієвість чи ефективність використання поліграфів у попередженні рецидивів у сексуальних злочинах. Про це свідчать дослідження Джефрі Роскі, доктора філософії з кримінального права та магістра з біометрики при університеті центральної Флориди http://bit.ly/2N8qpu1
Інші дослідження так оцінюють точність поліграфа:
— винних правильно визначає у 74…89% випадків
— винних хибно визначає як невинних у 1…13% випадків
— невинних правильно визначає у 59…83% випадків
— невинних хибно визначає як винних у 10…23% випадків
http://bit.ly/31H5GTp, http://bit.ly/32JnJK9
Київський науково-дослідний інститут судових експертиз — перша і єдина державна установа в Україні, яка використовує поліграф в судовій експертизі. Щоб підкреслити точність своєї роботи, в інституті посилаються на Американську асоціацію поліграфологів. Мовляв, за їхніми даними, ефективність прилада — близько 97%. Однак, дані цієї організації упереджені, оскільки її члени зацікавлені показати важливість своєї роботи. Про незалежні дослідження, які свідчать геть інше, в інституті не згадують http://bit.ly/3426RhE
У справі 1998 року Верховний Суд США вирішив, що відповідач не мав права долучати в якості доказів результати тестів поліграфа. Як зазначає Американська психологічна асоціація, рішення суду цитувало наукові дослідження про недостовірність таких тестів http://bit.ly/2qJ66Mn
Чи заборонена сукня „першої леді“?
|
Зраду скасовуємо! В соцмережах активно обговорюють жовту сукню, в якій дружина президента України Олена Зеленська прибула на церемонію інтронізації імператора Японії. Мовляв, цей колір порушує етикет і вважається «забороненим» в японській культурі. Це неправда.
1. Для офіційних урочистостей до жіночого дрес-коду іноземних делегацій японські дипломати висувають лише кілька вимог: довга сукня, денна сукня, кімоно з білим коміром. Про колір сукні взагалі не йдеться http://bit.ly/2oa01HJ (офіційне видання уряду Японії від 26 вересня 2019 року).
2. Цю тему обговорюють тільки в українському інформаційному просторі. В Японії на це ніхто не звертає увагу, жодного скандалу немає. «Я спілкувався з офіційними представниками японської сторони — вони здивовані і кажуть, що вперше про це чують. Натомість звичайні японці критикують одяг дружини прем’єр-міністра Японії Шіндзо Абе Акіе — на їхню думку вона одягла закоротку сукню», — розповів нам журналіст-політолог Hirano Takashi, який раніше працював у посольстві Японії в Україні.
3. В японській культурі дійсно є кольори, які історично вважаються «забороненими» (на фото). Їх можна отримати за допомогою складної традиційної технології з використанням конкретних речовин. Але жовтого серед них немає. Плутанина могла виникнути через його відтінки, про назви яких можна довго сперечатися. Якщо для нас це не принципово, то в Японії може бути важливо в конкретних випадках. До кожного з них є вузькоспеціалізований перелік відтінків. І відступ на півтона вже вважатиметься геть іншим і відповідно дозволеним.
Хай там як — все це лише частина традиції, жодної юридичної заборони немає. Єдине на що зауважує Хірано — крій одягу. «Якщо хтось замовить майстрові пошити одяг, як в імператора або членів його родини і завітає в ньому на офіційну церемонію, то представники імператорського двору зупинять його ще на вході».
4. Міф про заборонені кольори виник через статтю у Вікіпедії «Заборонений колір» http://bit.ly/2offnuI Загалом там наводиться вісім кольорів, які дозволено використовувати виключно імператору та членам його сім’ї. З них до кольору сукні української «першої леді» найбільше підходить «гарденійовий» (RGB #fbb92d). На цю інформацію і спиралися критики. Водночас, в японській Вікіпедії, яку люб’язно переклав Хірано Такаші, нічого не сказано про те, що заборона діє донині http://bit.ly/32Et9G1
Пізніше посольство Японії в Україні опублікувало свою офіційну позицію щодо цього питання:
Труднощі перекладу: як журналісти приписують людям слова, яких вони не казали
|
Знаєте, в чому проблема перекладених матеріалів у медіа? Через труднощі перекладу або погане знання мови, через бажання донести інформацію „краще“ журналісти нехтують фактажем. Деколи приписують людям слова, яких вони не говорили.
Наприклад, ТСН написав новину про спогади Елтона Джона про Майкла Джексона. Посилаються і дають прямий лінк на ресурс TMZ.
Що цікаво: ТСН на відміну від першоджерела, пише, що „на думку Елтона, причиною тривожності та інших психічних захворювань Джексона могли стати медичні препарати, які він приймав за рецептом“ (див. виділений елемент на зображенні).
А на сайті TNZ такого немає взагалі, а акценти розставлені по-іншому. Погодьтеся, є різниця між „Одному Богу відомо, що відбувалося в його голові і які ліки він приймав, але в останні роки життя Джексона під час зустрічі з ним я щоразу думав, що бідний хлопець просто збожеволів“ і ствердженням, що причиною психічних захворювань стали медичні препарати.
Читачка Наталія Кошик цікавиться, чи справді ПАТ «Мотор Січ» продали китайцям, за якими нібито стоять росіяни. Відповідаємо.
— Це сталося вже давно. Наприкінці 2016 року більша частина акцій “Мотор Січ” була поділена на пакети по 10% (щоб уникнути перевірки антимонопольного комітету). Ці частки продали різним офшорним компаніям та приватним особам, підконтрольним китайському бізнесмену Ван Цзіну http://bit.ly/31ti0Xq
— І так — він підтримує ділові контакти з РФ. Наприклад, через китайсько-російську компанію «НСТТ», створену 2012 року за сприяння тодішнього віцепрем’єр-міністра Росії Суркова. Керівник компанії — колишній співробітник спецслужб РФ. Та й на сайті є розділ, в якому йдеться про технології, вироблені зумисно для секретних співробітників http://bit.ly/2N0iKxI Ван Цзін навіть очолював делегацію під час візиту в Росію за запрошенням партії «Єдіная Расія» http://bit.ly/2P4rjKB (щось тут нечисто: на сайті компанії сказано, що вона створена у 2012 році, а новина про делегацію з’явилася у 2011 році).
Йдемо далі.
— 9 червня 2017 року до антимонопольного комітету надійшов лист із проханням дозволити Ван Цзіну сконцентрувати в себе 56,0009% акцій «Мотор Січі», які вже належать йому через підконтрольні компанії та довірену особу. Заяву підписали представники офшорної компанії Skyrizon Aircraft Holdings Limited і української «Мотор Січі».
— Лише на цьому етапі СБУ угледіла в угоді диверсію. Слідчим здалося, що нові китайські власники «Мотор Січі» хочуть ослабити українську державу та зруйнувати підприємство, яке має «важливе народногосподарське та оборонне значення». Суд наклав арешт на пакет акцій «Мотор Січ» http://bit.ly/2MWd8oq
Минулого року СБУ провела обшуки на підприємстві http://bit.ly/2MWfV0J А в липні цього року відомство заявило, що припинило протиправну діяльність групи компаній «Мотор Січ», яка протягом двох років фінансувала діяльність терористів http://bit.ly/2Mwnex9
— У компаній Ван Цзіна і раніше були мільярдні заборгованості. А після арешту акцій «Мотор Січі» їхні позиції на Шанхайській біржі взагалі стрімко обвалилися. Наприклад, це сталося з Xinwei Group http://bit.ly/2P3BCP7 Прогнозується, що вона буде оголошена банкрутом уже до кінця цього року. Все б нічого, аби заставою під кредити від ChinaDevelopmentBank не слугували активи Ван Цзіна, серед іншого й акції «Мотор Січі». Це означає, що китайський банк може їх відсудити, а тоді продати частинами кому заманеться. Хоча б тій самій Росії. Зачароване коло.
— Щоб цього не допустити, Україна йде на зустріч китайському підприємцю. Суть компромісу така: СБУ розблоковує акції, Ван Цзін розплачується за кредитами та лишається на плаву (але не факт, що це трапиться). За це наша держава отримує 25% акцій «Мотор Січ», тримачем яких буде «Укроборонпром» http://bit.ly/2P3KLr5 Це дасть Україні важелі впливу на переговорний процес.
— Для того, щоб ця домовленість стала можливою, потрібен знову ж таки дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію. Наразі це питання на розгляді http://bit.ly/2J84cv4
— Водночас радник президента США з національної безпеки Джон Болтон намагається завадити китайській компанії придбати українське підприємство «Мотор Січ». Американська сторона вважає, що така угода дозволить Китаю отримати доступ до важливих військових технологій https://on.wsj.com/31ui6Of У відповідь на це в РНБО запевнили, що приймаючи рішення, керуватимуться в першу чергу національними інтересами http://bit.ly/2J8hl7e
— Пріоритет президента України Володимира Зеленського з цього питання — зберегти підприємство. Потім він хоче з’ясувати, хто його вивів з переліку стратегічних. «Наскільки я пам’ятаю, я ще тоді не був президентом, РНБО вивело Мотор Січ зі стратегічних підприємств української держави», — заявив президент http://bit.ly/33O10g6
Формула Штайнмаєра та мітинги в Харкові. Зрада, якої не було
|
Зрада, якої не було: телеканал «Прямий», формула Штайнмаєра та мітинги у Харкові
Що відбулося:
Десятки медіа (страна.юа, русвесна та інші) почали писати про те, що журналістка Прямого видала пікет підприємців у Харкові за мітинг проти формули Штайнмаєра. Першим інформацію запустив телеграм-канал Харків 1654.
Що ж насправді відбулося?
Сьогодні під Харківською міською радою відбулося два мітинги: підприємці ринку «Барабашово» протестували проти будівництва нової дороги через ринок, а представники ВО «Свобода» та партії «Демократична сокира» вимагали від місцевих депутатів звернутися до Верховної Ради та президента України щодо неприпустимості «формули Штайнмаєра». http://bit.ly/2OPBgvvhttp://bit.ly/31lXtE7
Журналістка Юлія Губська за півгодини до початку мітингу зробила пряме включення в студію Прямого з місця подій. Вона зазначила, що люди тільки збираються під стіни міської ради. Далі розповідала про формулу Штайнмаєра. Біля неї дійсно були представники іншого пікету, які не розгубилися, самі сказали, що вони прийшли на пікет стосовно ринку «Барабашово». Журналістка також відмітила, що під міською радою відбувається одразу кілька мітингів і перелічила їх. Подивіться сюжет самі http://bit.ly/2MKIKgx
До речі, той же телеграм-канал пізніше виставляв відео конфліктів між учасниками цих пікетів. Можна переглянути також тут http://bit.ly/2qk4W9R
Так, Прямий канал робить акцент на висвітлення формули Штайнмаєра. 112 Канал робить акцент на висвітлення пікету проти дороги через ринок «Барабашово». Кожен канал висвітлює різні події, робить свої акценти (на жаль). Цікаво, чи хтось із тих, хто почав розганяти зраду про те, як журналістка Прямого видала один пікет за інший, подивився сюжет? http://bit.ly/2MKIKgx
Так, журналістці варто було перепитати, на який мітинг збираються люди, зв’язатися з організаторами. Але журналістка не брала нічиїх коментарів. Зазвичай, такі включення робляться кілька разів впродовж дня: перед початком мітингу (про те, що люди тільки збираються), на початку мітингу, в середині і по закінченню.
Що скажете? Діліться вашими думками в коментарях.
Як Росія нав’язує свою пропаганду депутатам Європарламента
|
Вмощуйтеся зручніше: тут буде цікава історія про те, як європейський парламент читає новини Раша Тудей.
Є такий щомісячний журнал для депутатів Європарламенту (принаймні так себе видання позиціонує) – EP Today. На сайті видання (скіншот ви бачите) чітко вказано: тільки для депутатів Європарламенту з метою надати їм можливість писати статті про проблеми, які, на їх думку, є важливими і потребують уваги всіх їх колег та інших політичних діячів. І все б нічого, але 99% матеріалів на сайті – не є унікальними. Тобто, вони запозичені з інших ресурсів. Наші колеги із EUvsDisinfo.eu дослідили, що з жовтня 2018 року 47% публікацій – це – барабанний дріб – дослівна копія з сайту Russia Today. До того ж, одна і та ж стаття може відображатися на сайті кілька разів.
Трохи конкретних цифр: з квітня 2017 року до серпня 2019 року на сайті тільки у розділі новини опубліковано 17 697 матеріалів. Це 30-50 матеріалів щоденно. Вгадайте, скільки із цих повідомлень від депутатів або чиновників, які приймають рішення? (сайт же себе саме так позиціонує) Правильна відповідь: 25. Ні, не за день. За весь час. Це значно менше 1%.
На фейсбук-сторінці видання – майже 145 тисяч підписників. До речі, 4 адміністратори пабліка знаходяться в Індії.
Ймовірно, сайт, як і друковане видання, майстерно створює ілюзію впливу на громадську думку і цим самим впливає на депутатів Європаралменту, які читають «фахове» видання. Серйозна назва, по 30-50 новин в день (до 2017 року це були новини «Голосу Америки», а з жовтня 18 року – новини Раша тудей), правильне позиціонування, велетенська кількість підписників на фейсбуці, активні сторінки у твітері та лінкдін.
Справедливості заради скажемо, що у вересні цього року Європарламент таки зв’язався із виданням через несанкціоноване використання назви установи і запропонував якісь шляхи врегулювання ситуації (щоб не вводити громадськість в оману). Віз і нині там. А EP Today продовжує свою вдалу роботу.
